Яскрава періодична комета Понса-Брукса (12P/Pons-Brooks) наближається до перигелію, й одночасно умови для її спостережень у наших широтах стрімко погіршуються. Хоч її видимий блиск поступово зростає, щовечора вона з’являється на тлі сутінкового неба все нижче над обрієм. Утім, у фінальні тижні видимості вона, схоже, вирішила зробити нам останній подарунок і збільшила свою яскравість майже на одну зоряну величину.
У липні та листопаді минулого року ця «хвостата зірка» вже демонструвала досить потужні спалахи, під час яких її блиск зростав на півтори-дві зоряних величини (тобто в 4-7 разів), а потім повертався практично до розрахункових значень. До 2 квітня комета поводилася майже згідно з передбаченнями: в цей день її яскравість лише трохи перевищила 5-ту величину. Але вже наступного дня кілька астрономів повідомили про те, що цей показник помітно зріс, а в центральній області коми (газової оболонки кометного ядра) проглядається досить велике світле згущення — таке часто трапляється під час кометних спалахів.
Ця несподівана подія збільшує шанси побачити комету Понса-Брукса неозброєним оком до того, як її схилення стане меншим за сонячне й вона зникне з вечірнього неба Північної півкулі. Зараз її знайти надзвичайно легко — у цьому нам допоможе Юпітер, що вечорами є найяскравішим зореподібним об’єктом небосхилу. Вже невдовзі після заходу Сонця його можна помітити над західною частиною горизонту. Комету треба шукати праворуч і трохи нижче від нього. Ввечері 6 квітня вона розташується майже посередині між Юпітером і зорею Гамаль (α Овна), кожного наступного дня зсуваючись трохи більше ніж на градус у південному напрямку.
10 квітня відбудеться рідкісне «потрійне сполучення» комети, Місяця, Юпітера й Урана, а трьома днями пізніше «хвостату гостю» буде видно лише у 3° західніше (нижче) від найбільшої планети Сонячної системи. Цього вечора в кінці навігаційних сутінків на широті Києва її можна буде побачити лише в 6° над обрієм. Для спостерігачів півдня України вона розташується приблизно на градус вище.
Навіть якщо спалах комети триватиме понад тиждень, з середини квітня ми вже не зможемо побачити її неозброєним оком — лише за допомогою астрономічних інструментів на тлі вечірніх сутінків. До моменту проходження перигелію 21 квітня вона віддалиться від Юпітера на 8°, її кутова відстань від Сонця трохи перевищить 22°. У цей день у Києві вона зникне за обрієм, коли небо буде ще занадто світлим, а в Одесі під кінець навігаційних сутінків перебуватиме на висоті менш ніж 0,5°. Далі естафету її спостережень приймуть мешканці приекваторіальних широт і Південної півкулі. Вони побачать максимальне зближення комети із Землею до відстані 1,546 а.о. (231 млн км), що станеться 2 червня 2024 року. Після цього вона почне віддалятися від нас і наступного разу повернеться у далекому 2095-му.
