Військові США будуть отримувати супутникові дані про погоду у приватних компаній

Космічні сили Сполучених Штатів вирішили купувати у комерційних супутникових операторів дані про погоду. Їх цікавить можливість доповнити інформацію з власних супутників даними про характеристику хмар та об’єкти, що можуть видаватися хмарами. Однак самі комерційні оператори супутників можуть виявитися неготовими до таких запитів. Цілком можливо, що засоби космічних сил і є найкращим інструментом для розв’язання цього питання.

Хмари на знімку одного з супутників NOAA
Хмари на знімку одного з супутників NOAA. Джерело: NOAA

Чого хоче космічне командування та чого чекає бізнес

Космічні сили США вирішили купувати у комерційних операторів супутників дані про характеристики хмар та об’єкти, що ними можуть видаватися. Останні включають в себе туман, дим, пилові бурі та інші подібні явища. Вони дуже схожі на хмари, але на опади не впливають. Саме Космічне командування має достатній арсенал сучасних погодних супутників. Проте задачі передбачення погоди у реальному часі вимагають вищезазначених додаткових даних.

Проблема у тому, що ринок настільки детального супутникового спостереження за хмарами недостатньо добре розвинутий. У 2020 році Космічні сили обрали три компанії: Raytheon, General Atomics та ASTRA Space для розробки супутникової системи спостереження за погодою. Ця система має стежити за хмарами у видимому й інфрачервоному діапазонах. Однак вищеназвані компанії готових напрацювань просто не мають. Тому відповідні супутники на орбіті з’являться не раніше 2025 року.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №2 2021 (183)

До товару

На сьогодні супутникове угруповання, що належить NOAA (Національному управлінню океанічних та атмосферних досліджень) уже вирішує завдання з характеризації хмар. Ці супутники вимірюють товщину, температуру та інші параметри хмар. І це дозволяє передбачити поведінку штормів у океані. Однак орбітальні характеристики цих супутників не задовольняють командування. А комерційний сектор подібних готових рішень просто не має.

Це проблема курки та яйця. Багато компаній пропонують рішення, які могли б задовольняти запити, але вони потребують значних вкладень для того, щоб отримати можливість забезпечувати сервіс на орбіті. Інвестори хочуть напевне знати, що військові купуватимуть ці дані, перш ніж почати розміщувати сенсори на орбіті, —

говорить Джон Фішер, президент Brandywine Photonics. (Ця компанія у 2018 році виграла контракт на розробку для повітряних сил системи розпізнавання хибних погодних факторів).

Чи допоможуть радари у спостереженні хмар

Між тим у Космічного командування вже є партнер, який може допомогти у задоволенні потреб в інформації про погоду. Йдеться про стартап Tomorrow.io. Минулого року вони уклали угоду про розробку радарів для розміщення на супутниках. Вартість цього контракту складає 19,3 млн доларів.

Компанія планує розпочати роботу з розгортання на орбіті мережі з 32 супутників. Наразі розглядається можливість отримувати всі необхідні дані з цієї системи. Зрештою спостереження в інфрачервоному та оптичному діапазонах — лише один із можливих способів розв’язання проблеми. Радіохвилі можуть вирішити її не гірше. За затримкою у проходженні радарного сигналу до Землі можна робити висновок про характеристики хмар. Щоправда, поки що далі розмов у цьому напрямку справа не зрушила.

Джерело: spacenews.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту