На цій світлині зображений об’єкт південного неба NGC 5139, відомий під назвою ω (Омега) Центавра. Він відомий людям з найдавніших часів. При спостереженнях неозброєним оком він нагадує неяскраву «туманну» зорю. Але якщо поглянути на нього в телескоп, стає зрозуміло, що насправді його природа зовсім інша.
NGC 5139 являє собою кулясте зоряне скупчення. Так називають тісно пов’язану гравітацією групу зір, що обертається навколо галактичного центру як супутник. На цей час астрономи виявили в Чумацькому Шляху близько 160 таких об’єктів. І Омега Центавра, поза всякими сумнівами, може вважатися їхнім «королем» — це найбільше подібне скупчення в межах нашої Галактики.
При діаметрі в 150 світлових років Омега Центавра є «домівкою» для цілих 10 млн зір. Скупчення настільки щільно заселене, що середня відстань між окремими світилами в ньому становить 0,1 світлового року. Його маса оцінюється в 4 млн сонячних, що можна порівняти з масою надмасивної чорної діри Стрілець А* в галактичному центрі. Скупчення розташоване в гало Чумацького Шляху на відстані приблизно 15 800 світлових років від Сонячної системи.
Одна з ключових особливостей Омега Центавра полягає в тому, що, на відміну від більшості інших кулястих скупчень, воно складається із зір одразу кількох поколінь. Виходячи з цього, астрономи припускають, що в далекому минулому воно могло бути ядром карликової галактики, згодом поглиненої Чумацьким Шляхом.
Але, попри відносно невеликі відстані між зорями та їхню величезну кількість, Омега Центавра навряд чи є місцем, де слід шукати життя. Проведене 2018 року моделювання засвідчило, що постійні тісні зближення світил мають дестабілізувати їхні можливі планетні системи та змінювати орбіти екзопланет, що унеможливлює появу в цьому регіоні високорозвиненої цивілізації.
За матеріалами http://www.esa.int
