Вченим відомий згубний вплив мікрогравітації на організм людей. Суворе середовище космосу негативно впливає на мозок, м’язи, кістки, нервову та репродуктивну системи. Але вчені досі не знають усіх деталей. Нове дослідження проливає світло на проблему довгострокових космічних польотів, яка полягає у згубному впливі мікрогравітації на рідину в людському мозку.
Ця спинномозкова рідина, що зберігається у шлуночках головного мозку, допомагає пом’якшувати його і тримати захищеним. Вона також пов’язана з вимиванням клітинних відходів і постачанням поживних речовин із кровотоку.
Дослідники з Університету Флориди та Космічного центру імені Джонсона NASA виявили, що збільшення розміру шлуночків і об’єму мозкової рідини під час космічних польотів залежить від певних факторів, зокрема, від тривалості перебування астронавтів у космосі та інтервалів між їхніми космічними пригодами. Інтервали між польотами менш ніж три роки не дають достатньо часу шлуночкам повністю відновити свою компенсаторну здатність.
Збільшення розміру шлуночків і об’єму мозкової рідини спостерігалося і в попередніх дослідженнях. Воно супроводжується зміщенням мозку всередині черепа вгору в умовах мікрогравітації, що, своєю чергою, сприяє перерозподілу рідини.
Накопичення рідини у мозку
Використовуючи МРТ-сканування 30 астронавтів, дослідники виявили, що чим довше продовжується космічний політ, тим більше стає розмір шлуночків. До шести місяців їхній розмір невпинно збільшується, після чого темпи змін вирівнюються.
Вважається, що набряк шлуночків мозку є компенсаторним механізмом під час космічного польоту, що дозволяє мозку пристосуватися до змін у спинномозковій рідині. Після повернення на Землю мозкова рідина повільно повертається до свого нормального розподілу.
У семи астронавтів, які мали перерву між польотами менш ніж три роки, розширення шлуночків не було таким помітним. Команда припускає, що це означає, що шлуночки мозку не встигають скоротитися і перезавантажитися, щоб впоратися зі збільшенням кількості спинномозкової рідини.
Сканування також показало, що чим більше попередніх місій здійснив астронавт, тим менш помітним було збільшення розміру шлуночків після місії. Це виглядає так, ніби мозок цих астронавтів був «менш пристосованим» через попередні розширення або вичерпав свою здатність справлятися зі стресами космічного польоту.
Майбутні ризики
У цьому дослідженні не розглядався подальший вплив на здоров’я у зв’язку зі змінами у розмірі шлуночків і коливання рівнів мозкової рідини. Але очевидно, що мозкові зрушення відбуваються, і на них впливають тривалість і частота польотів. Раніше ця додаткова спинномозкова рідина була пов’язана з проблемами із зором в астронавтів.
Зважаючи на те, що в найближчі роки заплановані більш тривалі місії на Місяць і Марс, ми повинні розуміти якомога більше про те, через що астронавти будуть проходити. І вплив на мозок є найбільш згубним для людей. Ці висновки ілюструють деякі потенційні незворотні зміни людського мозку під час тривалих майбутніх космічних польотів.
Раніше ми повідомляли про те, як вчені попереджали про небезпеку зараження інопланетними організмами.
Дослідження було опубліковане в журналі Scientific Reports.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
