Квазари надувають синьо-червоні «супербульбашки»

Дослідження трьох квазарів показало, що кожен із них формує «супербульбашки» туманностей у формі арахісу. Таким чином надмасивні чорні діри беруть участь у формуванні галактик, в яких розташовані.

Квазари створюють «супербульбашки»
Квазари створюють «супербульбашки». Джерело: www.newscientist.com

Вчені побачили «супербульбашки»

Астрофізики зі США, Китаю та Німеччини опублікували дослідження трьох квазарів, які вони зробили за допомогою телескопа Gemini North, що розташований на Гавайських островах. Поблизу від кожного із цих об’єктів вони виявили велетенські «супербульбашки» діаметром 65 тис. світлових років кожна.

Квазари — це надмасивні чорні діри, подібні до об’єкта Стрілець А*, який розташований у центрі Чумацького Шляху. Тільки зазвичай вони більші та поглинають велику кількість речовини, частина якої перетворюється на випромінювання, завдяки чому їх видно через весь Всесвіт.

Вчені давно підозрювали, що вони також мають сильно діяти на рух речовини всередині своїх галактик і таким чином впливати на їхню еволюцію. Однак як саме це відбувається — досі лишалося незрозумілим.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Відкриті «супербульбашки» допомагають зрозуміти, як це відбувається. Вони є туманностями, які утворилися з іонізованого газу під впливом випромінювання та ударних хвиль, що надходять від квазарів.

Короткочасні явища

Найцікавіший висновок, отриманий вченими, коли вони досліджували «супербульбашки», полягає в тому, що у спектрі їхнього випромінювання присутній зсув не тільки в червону область спектра, що було б звичайною справою на таких відстанях, а й у синю, що свідчить про динамічні процеси, які відбуваються в них.

«Супербульбашки» за своїми розмірами наближаються до самої галактики. Однак, судячи з усього, вони є вкрай недовговічними структурами. Вчені застосували гідродинамічне моделювання і передбачили еволюцію цих туманностей протягом 20 млн років. Вони дійшли висновку, що зоряний вітер від квазарів не затримується в них надовго, а швиденько розриває їх.

Також примітно, що «супербульбашки» дуже схожі на подібні структури, які існують у Галактиці. Щоправда, вони значно менші за розміром і практично невидимі. Це може бути пов’язано з відносним спокоєм нашої надмасивної чорної діри.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту