Більшість планет Сонячної системи має природні супутники — тіла, що обертаються навколо них по стабільних орбітах. В астрономії також існує поняття квазісупутників. Так називають об’єкти (зазвичай астероїди), що перебувають в орбітальному резонансі 1:1 з планетою, яка дозволяє їм залишатися поблизу неї впродовж багатьох орбітальних періодів.
Наразі астрономам відомо шість квазісупутників Землі. Одним із них є астероїд (469219) Камоалева. Його діаметр становить від 45 до 60 метрів. Камоалева ніколи не підходить до нас ближче ніж на 14,5 млн км, але й не віддаляється більше ніж на 38 млн км. За оцінками астрономів, астероїд став квазісупутником нашої планети приблизно п’ятсот років тому, і залишатиметься в орбітальному резонансі ще впродовж трьох століть.
Команда американських астрономів поставила за мету визначити джерело походження квазісупутника. Для цього вона провела серію спостережень Камоалева за допомогою наземних телескопів LBT (Large Binocular Telescope) та LDT (Lowell Discovery Telescope). Дослідникам вдалося отримати спектри поверхні астероїда, після чого вони порівняли їх зі спектрами різних матеріалів у Сонячній системі. Аналіз дав несподівані результати. Камоалева виявився зовсім не схожим на типові навколоземні астероїди. Спектральні властивості його поверхні найбільше нагадують зразки місячних порід, доставлені учасниками експедиції Apollo 14.
Дослідники поки що уникають робити категоричні висновки та говорять про кілька варіантів появи Камоалева. Він може походити з невідомої популяції астероїдів або бути фрагментом зруйнованого тіла. Але все ж таки найцікавішою є теорія його місячного походження. Камоалева може бути фрагментом, відбитим від Місяця під час падіння на нього великого тіла. Крім властивостей поверхні об’єкта, на це також вказують характеристики його орбіти та швидкість руху.
Ми можемо отримати відповідь про походження Камоалева вже до кінця цього десятиліття. Річ у тім, що астероїд є метою китайської місії «Чженхе». Її запуск запланований на 2025 рік. «Чженхе» має сісти на поверхню квазісупутника, взяти пробу його ґрунту та потім доправити на Землю. Якщо Камоалева справді є фрагментом Місяця, хімічний аналіз його речовини дозволить підтвердити цю теорію.
За матеріалами https://phys.org
