Для астронавтів на МКС спорт — це не хобі, а питання виживання. Щоб м’язи не перетворилися на желе в умовах мікрогравітації, мешканці станції змушені катувати себе тренажерами по дві години щодня. Але чи зміниться ситуація, коли ми нарешті побудуємо колонії на Місяці чи Марсі? Чи вистачить тамтешньої гравітації, щоб тримати тіло в тонусі без виснажливих вправ? Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, дає невтішну, але надзвичайно важливу відповідь.
Експеримент на орбіті
Вивчити вплив різної гравітації на людях поки що технічно неможливо, тому роль першопрохідців знову взяли на себе миші. У березні 2023 року 24 гризуни вирушили на МКС. Там на них чекав «космічний атракціон» — центрифуга MARS від Японської агенції аерокосмічних досліджень (JAXA).
Науковці розділили мишей на групи, піддаючи їх різному рівню штучної гравітації: від «місячної» до повноцінної земної. Через 28 днів 23 миші повернулися на Землю для ретельного обстеження. Науковців цікавило все: від сили хвату лапок до молекулярного складу м’язових волокон.
Поріг виживання
Результати виявилися сенсаційними. Дослідники встановили чітку межу — 0,67g (67 % від земного тяжіння).
- За гравітації в 1g, як на Землі, м’язи залишалися в ідеальному стані.
- За 0,67g атрофія також не спостерігалася, а структура м’язів була стабільною.
- А от усе, що нижче за цю позначку, запускало процес деградації. Навіть за 0,33g сила мишей падала, а склад їхніх м’язових волокон починав змінюватися.
Погані новини для колонізаторів Місяця та Марса
Чому цифра 0,67g змушує вчених хвилюватися? Річ у тім, що планети, які ми розглядаємо для колонізації, значно «слабші» за цей поріг.
- Гравітація на Місяці: приблизно 0,17g.
- Гравітація на Марсі: приблизно 0,38g.
Обидва показники критично нижчі за безпечну межу. Це означає, що майбутнім мешканцям місячної бази Artemis або першим колоністам на Марсі, ймовірно, все одно доведеться брати з собою тренажери або будувати житлові модулі, що обертаються, для створення штучної, сильнішої гравітації.
Крок до зірок
Хоча миші — це не люди, науковці NASA Лорі Плуц-Снайдер та Марк Шелхеймер вважають ці дані золотою відправною точкою. Цікаво, що попередні тести на людях під час коротких параболічних польотів показували схожі цифри — поріг десь між 0,5g та 0,75g.
Тепер науковці мають базу для планування тривалих місій. Розуміння цього порогу допоможе оптимізувати графік вправ для астронавтів та, можливо, врятувати їх від серйозних проблем зі здоров’ям після повернення додому. Космос залишається ворожим середовищем, але тепер ми знаємо ворога в обличчя — і це число 0,67.
Раніше ми повідомляли про те, які тварини житимуть поруч із колоністами на Місяці та Марсі.
За матеріалами Gizmodo
