Місце посадки апарата Phoenix через десять років

Всюдисущий пил є одним із найвідоміших атрибутів Марса. Саме він надає планеті характерного відтінку і забарвлює її небо в незвичні для нас кольори. Навіть потривожений, пил знову швидко покриває ділянки марсіанської поверхні.
Представлена ​​пара знімків, зроблена за допомогою встановленої на апараті MRO камери HiRISE, наочно демонструє цей процес.

На них зображено місце посадки апарата Phoenix. Він сів у північному полярному регіоні Марса 25 травня 2008 року. Апарат успішно виконав свою наукову програму, пропрацювавши п’ять місяців до марсіанської зими.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс

До товару

Перший знімок був зроблений 20 липня 2008 року. На ньому можна розглянути три темні плями. Верхня пляма — місце посадки Phoenix. Цятка в центрі — це сам апарат. Пляма у правій центральній частині залишилася від падіння теплозахисного екрана. У нижній частині знімка можна побачити гальмівний парашут.

Другий знімок був зроблений 21 грудня 2017 року. Неважко помітити, що за цей час пил покрив місце посадки й сам Phoenix, через що їх тепер набагато важче побачити. Також можна звернути увагу на те, що марсіанські вітри змістили парашут. Обидва зображення охоплюють ділянку марсіанської поверхні розмірами приблизно 300 на 300 м.

За матеріалами https://www.jpl.nasa.gov/spaceimages/details.php?id=PIA22223

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України