Місяць постійно породжує свої мініатюрні копії

Науковці встановили, що коли від Місяця відділяється якийсь чималий шматок, то, з великою ймовірністю, він не сильно віддаляється від Землі. Отже, наш супутник постійно породжує свої маленькі копії.

Орбіти навколоземних об'єктів
Орбіти навколоземних об’єктів. Джерело: phys.org

Уламки Місяця

Команда науковців під керівництвом Роберта Джедіка з Гавайського університету нещодавно опублікувала статтю, присвячену аналізу гравітаційно пов’язаних із Землею об’єктів — різноманітних астероїдів, які ніколи не віддаляються від нашої планети дуже сильно.

Вважається, що Місяць утворився близько 4,5 млрд років тому в результаті зіткнення із Землею великого небесного тіла, що називається Тея. Тоді викинуті в космос уламки зібралися разом і утворили на достатньо невеликій відстані наш супутник. Відтоді він постійно віддаляється від нас, і зараз середня відстань до нього складає 384 тис. км.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

І увесь цей час Місяць зазнає зіткнень з іншими небесними тілами. Іноді вони мають настільки велику потужність, що від нашого супутника відколюються й летять у космос шматки розміром в десятки й сотні метрів.

Нещодавні дослідження показали, що астероїд Камоалева діаметром 50 м є шматком місячного базальту. Імовірно, він був викинутий в космос від 1 до 10 млн років тому під час утворення кратера Джордано Бруно. Також відомо, що спектри навколоземних астероїдів 2020 CD3 та 2024 PT5 надзвичайно схожі на спектри Місяця.

Більшість навколоземних астероїдів — шматки Місяця?

Усе це й спонукало дослідників уважніше вивчити гравітаційно зв’язані із Землею тіла. Насправді це достатньо розмите поняття. До нього входять і справжні мінімісяці, і квазісупутники, що насправді обертаються навколо Сонця, але регулярно наближаються до Землі, та багато інших об’єктів.

Традиційно вважалося, що більшість із цих тіл — це астероїди, що залетіли до нас з Головного поясу. Однак нове дослідження кидає цим твердженням виклик. Згідно з ним, усе, що відколюється від Місяця, продовжує літати не далі як у трьох радіусах «пагорба Землі» від нас. Останнім терміном позначають зону, де земна гравітація переважає сонячну.

Звичайно, що зрештою якась частина всіх цих тіл таки губиться десь у космосі. Однак вони все ж залишаються поруч із Землею впродовж мільйонів років.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту