Група дослідників з Китаю та Австралії створила модель, яка пояснює, чому дві півкулі Місяця так сильно відрізняються. Їхню асиметрію могло викликати колосальне зіткнення, що сталося 4,2-4,3 млрд років тому. Наслідком цього зіткнення є басейн Південний полюс — Ейткен на невидимій для нас півкулі.
Що показала нова модель
Багато років вчені дискутували з приводу того, що викликає таку велику несхожість між видимим та невидимим з Землі сторонами Місяця. І річ не лише у тому, що більшість морів сконцентрована саме на видимому боці нашого природного супутника. Склад каміння теж відрізняється в обох півкулях. При цьому вчені були впевнені, що спочатку Місяць був повністю однорідним. А розбіжності між двома півкулями виникли вже після того, як він охолонув.
Модель, запропонована у нещодавно опублікованій у Nature Geoscience статті, достатньо послідовно доводить, що сталося це внаслідок потужного зіткнення. І найкраще на роль місця цього зіткнення претендує кратер Ейткен. Він розташований поблизу Південного полюса Місяця, й утворився приблизно 4,2-4,3 млрд років тому.
Згідно з моделлю, у результаті удару виділилася величезна кількість тепла. Його було достатньо для того, аби всередині Місяця знову почалася конвекція речовини, яка існувала одразу після його утворення, але на момент зіткнення вже почала згасати. При цьому матеріал тіла, яке врізалося у Місяць, проник глибоко в його надра. Він частково зупинив конвекцію і не дав їй охопити ближчу до нас півкулю. Замість цього матеріали всередині Місяця змішалися з матеріалами тіла, що врізалося. Зрештою, конвекція все ж вийшла на поверхню, але лише на зворотному боці. Саме це й зумовило відмінність порід у двох півкулях.
Басейн Південний полюс — Ейткен
Варто зазначити, що запропонована модель пояснює насамперед різницю саме у хімічному складі порід. Відмінності у характері рельєфу цілком можуть мати інше походження. Наприклад, відомо, що породи в Океані Бур сформувалися усього два мільйони років тому в результаті якоїсь іншої події.
Щодо самого кратера, то він давно вже привертав увагу науковців. Хоча б тому, що найбільший і найглибший. Його ширина перевищує 2000 км, а глибина — 8 км. При цьому різниця між дном кратера та його валом складає цілих 16 км. І взагалі: першим люди побачили саме вал кратера. Він виділявся на краю Місяця, як гірська гряда. Її й назвали Горами Лавуазьє. І тільки коли «Луна-1» облетіла навколо супутника Землі, стало зрозуміло, що це лише вал велетенського кратера.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
