Мультихвильова краса: Hubble зазнімкував галактику із зоряними яслами

Астрономи, які працюють із космічним телескопом Hubble, поділилися черговим чудовим зображенням. На ньому зображена галактика NGC 1559.

Галактика NGC 1559 (фото Hubble). Джерело: ESA/Hubble & NASA, F. Belfiore, W. Yuan, J. Lee and the PHANGS-HST Team, A. Riess, K. Takáts, D. de Martin & M. Zamani (ESA/Hubble)

NGC 1559 розташована в південному сузір’ї Сітки. Як і наш Чумацький Шлях, вона класифікується як спіральна галактика з перетинкою. На небі NGC 1559 межує з Великою Магеллановою хмарою, але це оманливе сусідство. У реальності галактика знаходиться набагато далі. Вона розташована на відстані 35 млн світлових років від Землі.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Зображення Hubble демонструє безліч барвистих деталей NGC 1559. Ми можемо побачити її центр, що світиться жовтим. Він оточений блакитним диском, чий колір зумовлений світлом старіших і новіших зір. А спіральні рукави NGC 1559 усіяні великою кількістю рожевих областей, що відповідають регіонам активного зореутворення. Також ми можемо помітити темно-червонуваті нитки пилу, що покривають галактику.

Вся ця інформація доступна нам завдяки тому, що Hubble здатний вести спостереження в різних частинах електромагнітного спектра — від ультрафіолету, до ближнього інфрачервоного діапазону. Щоб отримати представлене вище зображення галактики, астрономи об’єднали десять різних знімків, зроблених телескопом під час шести різних програм з 2009 року.

Такий підхід дає змогу отримувати інформацію про безліч різних астрофізичних процесів, що протікають у NGC 1559. Як приклад можна навести вже згадані регіони активного зореутворення. Для їх знімкування Hubble використовував червоний фільтр на довжині хвилі 656 нм. Річ у тім, що коли в молекулярній хмарі народжуються нові зорі, вони випускають велику кількість ультрафіолетового випромінювання. Воно іонізує навколишні хмари водню, змушуючи їх світитися на довжині хвилі 656 нм. Тому для їхнього пошуку і вивчення астрономи використовують фільтри, що пропускають світло тільки на цій довжині хвилі.

Раніше ми розповідали про те, як Hubble розкрив таємницю зниклої марсіанської води.

За матеріалами Esahubble

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту