Мулисті озера на Марсі можуть приховувати сліди життя

Марсіанський регіон під назвою Гідраотський Хаос колись був системою мулистих озер. Зараз у тих місцях розташовуються багаті та легкодоступні відкладення. Вчені вважають, що невеликий марсохід легко міг би знайти у цих місцях сліди органіки чи живих організмів.

Гідраотський Хаос, де колись були мулисті озера
Гідраотський Хаос, де колись були мулисті озера. Джерело: www.dailymail.co.uk

Мулисті озера на Марсі

На Марсі знайшли рештки стародавнього мулистого озера. Про це йдеться у статті, опублікованій у Scientific Reports. Її авторами є науковці з Дослідницького центру Еймса NASA, Університету Аризони, Автономного університету Барселони, Інституту науки Blue Marble Space та Університету Флориди.

Мова про Гідраотський хаос — невпоряджене нагромадження різнорозмірних пагорбів у північній півкулі Червоної планети практично поруч з екватором. Ця місцевість вже деякий час була відома вченим як місце розташування численних проток і систем каскадних озер.

Чотири мільярди років тому, коли Марс був теплішим і вологішим, вони несли свої води з південних височин по північної низини, де тоді був океан. Вода розмивала камені та формувала осадові породи, більша частина яких зараз перебуває саме у північних регіонах.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс

До товару

Чим цікавий мул

Нове дослідження показало, що у Гідраотському Хаосі тоді була не просто водойма, а грязьове озеро чи, скоріше, система озер, у яких регулярно відкладався мул. Причому, на відміну від північних рівнин, де разом перемішані дрібні часточки, які утворилися внаслідок місцевої ерозії та були принесені здалеку, весь бруд у нововідкритому озері був «місцевий».

Вчені встановили, що безпосередньо під Гідраотським Хаосом в амазонійську епоху, тобто 4 млрд років тому, був вихід підземного водоносного горизонту, тобто з-за меж цієї місцевості до неї жодні частинки не потрапляли. Натомість під поверхнею розміщувалися велетенські печери, вочевидь, пов’язані з вулканічною активністю. І всередині них могли утворюватися органічні молекули, які потім виносилися на поверхню та залишалися у відкладеннях.

Дослідницький центр Еймса NASA розглядає рівнини як можливе місце посадки для місії з пошуку доказів наявності біомаркерів, зокрема ліпідів. Ці біомолекули надзвичайно стійкі й могли зберігатися мільярди років на Марсі. Невеликий марсохід міг би проїхатися поверхнею, де колись були мулисті озера, і зібрати зразки.

Крім того, дослідження показують, що у цьому регіоні було чимало грязьових вулканів. І деякі свідчення вказують на те, що вони лишалися активними ще приблизно 1 млрд років тому. А це значно менше, ніж час, коли, як традиційно вважається, на Марсі востаннє була рідка вода.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту