Вчені скористалися даними, зібраними апаратом Cassini, аби провести найдетальніший на сьогодні огляд речовин, які містяться в океані супутника Сатурна Енцелада. Вони дійшли висновку, що навіть земне життя могло б там існувати.
Хімічні речовини в океані Енцелада
В океані Енцелада є все, що необхідно для існування життя. Такий висновок вчені зробили у свіжій науковій статті, у якій вони вкотре проаналізували дані космічного апарата Cassini. Попри те, що ця місія завершилася ще 6 років тому, її даних досі цікавлять дослідників.
Під крижаною корою Енцелада ховається океан рідкої води. Вчені це знають напевне, бо вона виривається у космос крізь тріщини. Попередні дослідження неодноразово виявляли у тих викидах численні органічні речовини, однак остаточного висновку про наявність там життя ми не отримали.
У новій роботі автори підійшли до цього питання більш системно. Вони зосередилися на дослідженні аміаку та абіотичного фосфору, які містяться в океані Енцелада. Самі по собі ці речовини не є ознакою життя, проте їхнє співвідношення може свідчити про придатність тамтешніх умов для життя, яким ми його знаємо на Землі.
Співвідношення елементів
Дослідники використовували екологічну та метаболічну теорію й моделювання для того, аби зрозуміти, чи змогли б земні мікроорганізми вижити в океані Енцелада. Для цього вони звернулися до поняття коефіцієнта Редфілда.
Його назвали на честь британського вченого, який встановив, що незалежно від того, якими живими організмами представлена біомаса в океані, співвідношення вуглецю, азоту та фосфору їхньому складі залишається постійним: 106:16:1. Воно несуттєво змінюється до 166:22:1 тільки якщо там багато планктону.
Щобільше, Редфілд припустив, що між морською водою та тілами організмів, що живуть у ній, має бути рівновага. Тобто у розчиненому вигляді ці речовини також мають перебувати у воді у тих самих пропорціях. Отже, вчені вважають, що якщо десь на крижаних супутниках коефіцієнт Редфілда такий самий, як і на Землі, це може свідчити про можливість існування там життя.
Життя може існувати на Енцеладі
У дослідженні автори пішли далі й змоделювали можливий розвиток в умовах Енцелада земних архей, які називаються метаногенами. На Землі ці мікроорганізми існують вже 3 млрд років і за цей час опанували найрізноманітніші середовища.
Найголовніший висновок, який показало моделювання, полягає в тому, що навіть клітини, схожі на Земні, могли б вижити в океані Енцелада, попри трохи зависокі для них рівні фосфору. Проте може виявитися, що життя на цьому супутнику Сатурна породило свої, більш пристосовані для місцевих умов форми.
Це дослідження є частиною нових зусиль із виявлення не лише окремих хімічних біосигнатур, деякі з яких можуть бути хибнопозитивними. Метан, наприклад, може бути біосигнатурою, але й вироблятися абіотичним шляхом. Є й інші — наприклад, нещодавно виявлений фосфін на Венері.
Наступним кроком є розуміння екосистем загалом. Існує неймовірна кількість факторів, які варто враховувати: розмір клітини, наявність поживних речовин, радіація, солоність, температура. Але щоб зрозуміти загальне хімічне середовище на Енцеладі, Європі чи будь-якому іншому супутнику, нам потрібні детальніші дані.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
