Науковці з Університету Тренто вперше довели існування порожньої лавової труби під поверхнею Венери. Відкриття було зроблене завдяки аналізу радарних даних місії Magellan.
Вулканічна активність не є унікальною для Землі: її сліди були виявлені на Марсі та Місяці. Серед них і лавові трубки — природні підземні канали, що утворилися при нерівномірному охолодженні лави, коли застигла кірка приховує рідкий потік, що залишає порожнечі після вичерпання джерела.
Оскільки поверхня і геологія Венери значною мірою сформовані вулканічними процесами, логічно припустити, що на ній теж мають існувати лавові трубки. Однак їхній пошук є досить складним завданням. Оскільки трубки утворюються під землею, то зазвичай залишаються прихованими й можуть бути виявлені тільки в тому разі, якщо частина їхнього склепіння обвалюється, створюючи яму, видиму на поверхні планети. У випадку з Венерою ситуацію ще більше ускладнює те, що поверхня планети завжди прихована густими хмарами. Тому науковці можуть покладатися лише на радіолокаційні дані.
Щоб розв’язати це завдання, команда дослідників з Університету Тренто звернулася до архівних даних місії Magellan: в період з 1990 по 1992 рік за допомогою радара вона склала найдетальнішу на сьогодні карту поверхні Венери. За допомогою розробленої ними технології візуалізації вчені проаналізували радіолокаційні зображення, на яких видно ознаки локальних обвалів поверхні.
Аналіз виявив існування великого підземного каналу в районі Nyx Mons, названого на честь грецької богині ночі. Науковці інтерпретували структуру як можливу лавову трубу з передбачуваним діаметром приблизно один кілометр, товщиною склепіння не менш ніж 150 м і глибиною не менш ніж 375 м.
Виявлена лавова труба, мабуть, ширша і вища, ніж ті, що спостерігаються на Землі або прогнозуються для Марса. Вона розташована у верхній частині діапазону, який вчені припускали (а в одному випадку фактично спостерігали) на Місяці. Це не дивно, оскільки Венера має нижчу гравітацію і щільнішу атмосферу, ніж Земля. Це сприяє швидкому утворенню товстої ізолювальної кірки одразу після того, як лава витікає з жерла.
За словами науковців, аналіз морфології та висоти навколишньої місцевості, а також наявність інших ям, схожих на досліджувану, підтверджують гіпотезу про те, що підземні канали на Венері можуть простягатися на відстань не менш ніж 45 км. Для її перевірки та виявлення додаткових лавових труб будуть потрібні нові зображення з вищою роздільною здатністю та дані підповерхневих радарів. Очікується, що вони будуть отримані місіями Envision і Veritas, запуск яких має відбутися в наступному десятилітті.
За матеріалами University of Trento
