У період від середини січня до початку квітня наша планета рухається в області простору зі зниженою концентрацією міжпланетного пилу. Це проявляється, між іншим, у відсутності помітних метеорних потоків і загальному зменшенні числа «падаючих зірок». Але вже в середині весни у небі Північної півкулі починають усе частіше з’являтись яскраві метеори, що належать до рою Лірид.
Радіант цього потоку розташований у сузір’ї Ліри, приблизно в 10° від Веги — другої за яскравістю зорі північної півкулі небесної сфери. Максимум Лірид зазвичай припадає на 21 квітня, проте він помітно розтягнутий у часі. Іноді протягом пів доби й навіть більше спостерігачі реєструють приблизно 20—25 метеорів на годину.
Першу згадку про Ліриди знайдено в китайських хроніках, датованих ще 687 роком до нашої ери. Таким чином, це найдавніший з усіх відомих метеорних потоків. Іноді він радує астрономів «зоряними дощами». На жаль, вони нерегулярні та не піддаються передбаченням, на відміну від знаменитих метеорних дощів Леонід. Зокрема, сто років тому — 21 квітня 1922 року — європейські спостерігачі відзначили сплеск активності Лірид до більш ніж двох тисяч на годину.
Як вдалося встановити наприкінці XIX століття, батьківським тілом цього потоку є яскрава комета Тетчера, що наблизилася до Землі у травні 1861 року. Тоді наша планета навіть ненадовго занурилась у кометний хвіст. Порошинки, викинуті з ядра цієї комети, продовжують рухатися майже паралельними траєкторіями, близькими до її орбіти. Коли вони входять у земну атмосферу, завдяки ефекту перспективи ми бачимо, наче вони «розлітаються» з однієї уявної точки — радіанта.
Оскільки орбіта комети Тетчера нахилена до екліптики майже на 80°, радіант Лірид розташований далеко за межами зодіакальних сузір’їв. Завдяки його великому схиленню цей потік є одним із найзручніших для спостережень у наших широтах. На жаль, цього року погодні умови та бойові дії на території України не сильно сприяють астрономам, але все ж за наявності «вікон» у хмарності спробуйте відшукати на небі сузір’я Ліри. Можливо, вам удасться побачити вогняні сліди метеорних частинок, викинутих «хвостатою зіркою», повернення якої відбудеться не раніше 2280 року.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
