При погляді на представлене зображення може здатися, що перед нами творіння Енді Воргола. Але це, звичайно ж, не так. Насправді ми бачимо чотири зображення в різних спектральних діапазонах двох галактик, які взаємодіють: NGC 5195 (вгорі) і M51 (внизу).
Завдяки своєму зовнішньому вигляду M51 отримала неофіційне прізвисько “Вир”. Гравітаційна взаємодія з меншою за масою «сусідкою» помітно вплинула на її структуру. Один зі спіральних рукавів M51 розтягнувся та з’єднався з NGC 5195, утворивши гігантський зоряно-пиловий міст між двома об’єктами.
Перше з чотирьох представлених зображень, було отримано у видимій частині спектра 2,1-метровим телескопом Національної обсерваторії Кітт-Пік. На світлині можна побачити численні темні нитки в спіральних рукавах M51. Вони складаються з пилу, який практично повністю блокує видиме світло.
Наступне зображення побудовано на підставі даних обсерваторії Кітт-Пік (блакитний і зелений колір) та результатів спостережень інфрачервоного телескопа Spitzer. На ньому пилові нитки мають вигляд уже не темних, а яскравих.
Третє зображення отримано обсерваторією Spitzer з використанням фільтрів, центрованих на довжину хвилі 3,6 мкм (умовний блакитний колір), 4,5 мкм (зелений колір) і 8,0 мкм (червоний колір). Мільярди зір M51 і NGC 5195, які найактивніше випромінюють у ближньому інфрачервоному діапазоні, стають помітними у вигляді характерного блакитнуватого серпанку.
Останній знімок зробив телескоп Spitzer з використанням фільтра зі смугою пропускання близько спектральної лінії 24 мкм. Знімкування в цьому діапазоні дає можливість виявити найгарячіші ділянки галактик. Характерні червоно-білі ділянки відповідають регіонам активного зореутворення, де потужне випромінювання новонароджених світил розігріває газопилові хмари, що їх оточують.
За матеріалами https://www.nasa.gov
