NASA розкрила справжню природу туманності в сусідній галактиці

NASA опублікувала барвисте зображення туманності 30 Doradus B. Аналіз знімка показав, що вона є творінням не однієї, а щонайменше двох зір, що вибухнули.

Туманність 30 Doradus B. Рентгенівські дані: NASA/CXC/Penn State Univ./L. Townsley et al.; Оптичні дані: NASA/STScI/HST; Інфрачервоні дані: NASA/JPL/CalTech/SST; Обробка зображення: NASA/CXC/SAO/J. Schmidt, N. Wolk, K. Arcand

Туманність 30 Doradus B розташована на відстані 160 тисяч світлових років від Землі у Великій Магеллановій хмарі — невеликій галактиці-супутниці Чумацького Шляху. Вона є частиною значно більшого комплексу, відомого як туманність Тарантула. Це велика область іонізованого водню, де останні 8 – 10 млн років активно формуються нові зорі.

У межах нового дослідження 30 Doradus B астрономи об’єднали рентгенівські дані телескопа Chandra (фіолетовий колір), оптичні дані 4-метрового телескопа Віктора Бланко (помаранчевий і блакитний) та інфрачервоні даних телескопа Spitzer (червоний). До них також були додані дані телескопа Hubble у чорно-білому кольорі, щоб виділити різкі риси на зображенні.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194) – Тверда Палітурка

До товару

У результаті вченим вдалося отримати найдетальніше зображення туманності в історії. Його аналіз виявив наявність слабкої оболонки, яка є джерелом рентгенівського випромінювання. Її діаметр становить близько 130 світлових років. Для порівняння, найближча до Сонця зоря знаходиться на відстані близько 4 світлових років. Дані Chandra також показали наявність заряджених частинок, що випускаються пульсаром.

Порівнявши ці дані з результатами спостережень інших телескопів, дослідники дійшли висновку, що один вибух наднової не може пояснити побачене. І пульсар, і яскраве рентгенівське випромінювання в центрі 30 Doradus B, найімовірніше, з’явилися в результаті колапсу масивної зорі, що стався близько 5 тисяч років тому. Однак більша тьмяна рентгенівська оболонка занадто велика, щоб бути результатом вибуху тієї ж наднової.

Натомість команда вважає, що в 30 Doradus B відбулося щонайменше два спалахи наднових, причому рентгенівську оболонку утворила інша наднова, що вибухнула понад 5 тисяч років тому. Цілком можливо, що в минулому їх було ще більше. Цей результат може допомогти астрономам дізнатися більше про життя та смерть масивних зір.

За матеріалами https://www.nasa.gov

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту