Наступна місія до Плутона відбудеться не раніше 2050 року

Програма NASA Innovative Advanced Concepts (NIAC) запропонувала дуже амбітну ідею висадки космічного апарата на поверхню Плутона, яка деяким може здатися навіть божевільною.

Pluto Fast Flyby одна з концепцій плутоніанської місії

Посадка на Плутон є вкрай непростим завданням. При розробці місії виникають два головні питання: як зонд буде сповільнюватись під час наближення до карликової планети та який апарат використовуватиметься для спуску на його поверхню? Відповіддю на перше запитання є аерогальмування. Плутон має вкрай розріджену атмосферу, що підтвердила місія New Horizons у 2015 році. Проте її щільності цілком достатньо для ефективного гальмування космічних апаратів.

Сонячні промені просвічують атмосферу Плутона. Джерело: NASA

Після повітряного гальмування і зниження швидкості з 14 км/с до кількох десятків метрів на секунду орбітальний апарат скине спусковий модуль, який має торкнутися поверхні Плутона. І тут NIAC пропонує відповідь на друге запитання — стрибаючий зонд. Інженери все частіше пропонують використовувати стрибаючі моделі посадкових апаратів, оскільки вони краще підходять для умов розріджених атмосфер та космічних об’єктів зі слабкою гравітацією, аніж гелікоптери чи ровери на колесах.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
Концепт стрибаючого посадкового апарату для дослідження Плутона
Концепт стрибаючого посадкового апарата для дослідження Плутона. Ілюстрація: universetoday.com

Стрибаючий зонд зможе переміщуватися поверхнею затяжними стрибками, виконуючи наукові дослідження на різних ділянках Плутона, включаючи геоморфологічні дослідження та хімічний аналіз на місці. У звіті NIAC описано п’ять основних наукових цілей місії, серед яких вивчення поверхневої геоморфології та проведення хімічного аналізу.

Спочатку дата запуску місії була запланована на 2029 рік. Проте цей термін наразі здається занадто оптимістичним. Місія потребуватиме гравітаційної підтримки від Юпітера, і наступне потенційне вікно запуску може відкритися у 2042 році. Це означає, що апарат досягне Плутона в 2050-х роках. Такий пізній запуск, ймовірно, є єдиний можливий для цієї місії, тож нам доведеться чекати майже 30 років, щоб побачити, чи вдасться її реалізувати.

Іноді божевільні ідеї потребують терпіння, і лише час покаже, чи вистачить його команді місії, щоб втілити цю амбіційну мрію.

Раніше ми розповідали 12 цікавих фактів про Плутон.

За матеріалами universetoday.com

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту