Небесне чорнило: астрономи зазнімкували домівку молодих зір

Науково-дослідна лабораторія NOIRLab опублікувала дивовижне зображення, отримане Камерою темної енергії (DECam). Воно демонструє темну туманність Circinus West, що нагадує калюжку небесного чорнила.

Темна туманність Circinus West. Джерело: CTIO/NOIRLab/DOE/NSF/AURA

Circinus West є частиною більшої молекулярної хмари, розташованої на відстані близько 2500 світлових років від Землі в сузір’ї Циркуль. Вона простягається на 180 світлових років у діаметрі та має масу, що у 250 тисяч разів перевищує масу Сонця. Такі регіони також називають зоряними колисками. Вони настільки щільні й холодні, що атоми в них з’єднуються один з одним, утворюючи молекули, які потім слугують будівельним матеріалом для зір і екзопланет, які формуються.

Деякі з молекулярних хмар, на кшталт Circinus West, настільки щільні, що видиме світло не може пройти крізь них. Тому їх і називають темними туманностями. Ми можемо побачити їх тільки завдяки нечіткому силуету на тлі видимого світла віддаленіших об’єктів.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Сонце та Місяць

До товару

Туманність Circinus West відома тим, що в ній розташовані десятки молодих зоряних об’єктів — зір, що перебувають на ранній стадії розвитку. Попри те, що вони оповиті щільним газом і пилом, ці протозорі дають про себе знати. При збільшенні масштабу можна помітити різні ознаки їхньої присутності.

Однією з таких ознак є рідкісні осередки світла, що пробиваються крізь каламутні хмари. Це світло виходить від зір, що активно формуються, а порожнини навколо них вирізані молекулярними потоками — потужними струменями речовини, що викидаються з протозір. Ці енергійні потоки астрономам знайти набагато легше, ніж самі зорі, і вони є потужним інструментом для вивчення зоряних ясел.

Багато яскравих плям у темних хмарах вказують на розташування молодих зір, які викинули речовину, що їх оточує. У центральному чорному шлейфі Circinus West видно численні джерела випромінювань — регіон, відомий як область Cir-MMS, яка слабо нагадує витягнуту вниз руку з довгими тіньовими пальцями. Поблизу центру цієї області випромінювання новонародженої зорі вирізає порожнину всередині непрозорої хмари. А в крайньому лівому кутку центральної хмари ще одна зоря оголошує про своє народження спалахом світла.

Об’єкти Гербіга — Аро (червоні згустки) в темній туманності Circinus West. Джерело: CTIO/NOIRLab/DOE/NSF/AURA

Ще одна ознака зореутворення, якої не бракує в Circinus West — об’єкти Гербіга — Аро. На знімку DECam їх можна впізнати як червоні світні плями, що зазвичай зустрічаються поблизу новонароджених зір. Вони утворюються, коли викинутий зорями газ, що швидко рухається, стикається з повільнішим газом у навколишньому міжзоряному середовищі. Астрономи виявили в Circinus West багато об’єктів Гербіга — Аро, що виділяються на тлі темних хмар.

Для астрономів Circinus West є природною лабораторією. Його вивчення дає цінні відомості про процес зореутворення, а також показує, як молоді зорі впливають на своє оточення. Взаємодії, що відбуваються там, можуть навіть нагадувати умови, в яких формувалася Сонячна система. Це дозволяє зазирнути в процеси, які призвели до нашої появи у Всесвіті.

За матеріалами NOIRLab

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту