Завдяки встановленому на МКС телескопу NICER (Neutron star Interior Composition Explorer), дві незалежні команди астрономів з Університету Меріленда та Університету Амстердама зуміли виміряти розмір і масу швидко обертальної нейтронної зорі (пульсара) J0030+0451, з рекордною точністю. Також вчені склали першу мапу її поверхні.
J0030+0451 знаходиться від нас на відстані 1100 світлових років у сузір’ї Риб. Він обертається зі швидкістю 205 обертів на секунду. Під час аналізу даних NICER співробітники Університету Меріленда дійшли висновку, що маса цього об’єкта у 1,4 раза перевищує масу Сонця при діаметрі 26 км. Астрономи з Університету Амстердама отримали схожі значення (діаметр — 25,4 км, маса — 1,3 сонячних). За словами дослідників, похибка вимірів не перевищує 10%.
NICER дозволив не тільки визначити фізичні характеристики пульсара, але й скласти першу карту його поверхні, що виявилось для вчених сюрпризом. Згідно з чинними уявленнями, на поверхні пульсара є дві «гарячі точки», що відповідають магнітним полюсам. Щоразу, коли така точка виявляється спрямована на Землю, ми реєструємо імпульс випромінювання в рентгенівському та радіодіапазоні.
Але J0030+0451 зовсім не відповідає цим очікуванням. Пульсар повернутий до Землі північним полюсом, однак під час спостережень NICER не знайшов у цьому регіоні жодних слідів «гарячих точок». Щоб змоделювати їхнє найбільш ймовірне розташування, вченим довелося вдатися до допомоги суперкомп’ютерів.
Під час моделювання команда з Університету Амстердама дійшла висновку, що на південному полюсі J0030+0451 знаходяться дві «гарячі точки»: одна невелика та кругла, та друга, що має витягнуту серпоподібну форму. Вчені з Університету Меріленд отримали дві можливі конфігурації розташування цих точок. Перша, загалом, збігається з моделлю їхніх колег. Згідно з другою версією, південна півкуля J0030+0451 виглядає складніше та містить відразу три «гарячі точки»: одну маленьку круглу на полюсі та дві овальної форми — ближче до екватора.
Незалежно від того, яка з цих моделей у результаті виявиться ближче до істини, очевидно, що астрономам доведеться внести серйозні зміни в наявну теорію. Наступний крок — вивчення інших пульсарів за допомогою NICER та порівняння отриманих даних із «зовнішнім виглядом» J0030+0451. Це допоможе зрозуміти, наскільки типово подібне розташування «гарячих точок».
За матеріалами https://www.nasa.gov
