Найдетальніша карта розподілу темної матерії у Всесвіті підтверджує правоту теорії гравітації Альберта Ейнштейна. Про це йдеться у пресрелізі, опублікованому на сайті Принстонського університету.
Що таке темна матерія
Ми сприймаємо Всесвіт як скупчення зір, планет, хмар міжзоряного газу, туманностей, галактик тощо. Або, кажучи іншими словами, об’єктів, що беруть участь в електромагнітній взаємодії і які можна спостерігати.
Однак у реальності на видиму матерію припадає лише кілька відсотків від загальної маси Всесвіту. Куди більшу частину його речовини становить т. зв. темна матерія. Ми не можемо її побачити. Вона не випромінює, не поглинає і не відбиває світло. Її присутність видає лише гравітаційний вплив на звичайну матерію. Зокрема, саме через темну матерію зовнішні частини близьких до нас спіральних галактик обертаються швидше, ніж мали б, виходячи з маси тієї речовини, яку можуть побачити астрономи.
Рекордна карта Всесвіту
Міжнародна команда астрономів поставила собі за мету скласти найбільш детальну карту темної матерії, для кращого розуміння її властивостей. Щоб виявити її скупчення, дослідники зробили ставку на реліктове випромінювання.
Магазин від Universe Space Tech
Колекція журналів Universe Space Tech №1
До товару
Реліктове випромінювання утворилося 379 тисяч років тому, коли наш Всесвіт настільки охолонув, що в ньому виникли перші атоми водню. Воно рівномірно заповнює небо, виступаючи своєрідним фоновим підсвічуванням.
За допомогою Атакамського космологічного телескопа (ACT) астрономи провели серію вимірювань реліктового випромінювання в пошуках викривлень, викликаних присутністю великих скупчень матерії. У підсумку, їм вдалося створити карту, що охоплює приблизно чверть нашого Всесвіту. Її аналіз показав, що і «грудкуватість» Всесвіту (концентрація матерії), і швидкість, з якою він розширюється після 14 млрд років еволюції, повністю відповідають прогнозам стандартної космологічної моделі (ΛCDM), заснованої на теорії гравітації Альберта Ейнштейна.
За словами вчених, їхня робота важлива тим, що їм вдалося добути нове підтвердження її фундаментальної правоти, тоді як інші колективи шукають «тріщини» у фундаменті стандартної моделі.
За матеріалами https://phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t. me/ustmagazine
