Чумацький Шлях є домом для зірок, газу, пилу та надмасивної чорної діри в центрі. Перебуваючи у цій Галактиці, ми маємо унікальну можливість досліджувати її складові. Втім, такий ракурс також заважає повністю зрозуміти її структуру. Нещодавно вчені з Національного інституту астрофізики в Італії зробили важливе відкриття, яке може змінити наші уявлення про структуру Чумацького Шляху. Висновки детально описані в дослідженні, опублікованому Nature Astronomy.
Дослідники виявили великі магнітні структури, що утворюють галактичне гало навколо Чумацького Шляху. Ці структури пов’язані з інтенсивним витоком газу та енергії, який виникає під час смерті світил. Команда використала дані з-понад 10 оглядів неба в різних діапазонах хвиль, щоб вивчити ці структури, що простягаються на 16 тис. світлових років від галактичної площини. Науковці також з’ясували, що магнітні поля в цих бульбашках дуже організовані та формують довгі нитки.
Дослідження показало, що ці структури пов’язані з так званими бульбашками eROSITA — гарячими скупченнями газу, виявленими в 2020 році за допомогою рентгенівського телескопа. Раніше, у 2010 році, космічний гамма-телескоп Fermi виявив схожі гарячі бульбашки, які випромінюють гамма-промені з високою енергією. Це випромінювання може бути спричинене надмасивною чорною дірою або вибухами наднових.
Ці відкриття стали важливими для розуміння того, як процеси зореутворення впливають на структуру Галактики. Зокрема, магнітні хребти, виявлені в цьому дослідженні, пов’язані з областями активного зореутворення в Чумацькому Шляху. Галактичні витоки також сприяють зореутворенню, граючи ключову роль у розвитку Галактики. Коли зоря помирає, матеріал, що залишається після неї, сприяє утворенню нових світил.
Дослідження також встановило зв’язок між галактичними потоками та зореутворюючим кільцем у кінці галактичного бару Чумацького Шляху. Ці відкриття допомагають краще зрозуміти, як наша Галактика і подібні до неї змінювалися з часом.
Раніше ми повідомляли про те, як вчені дослідили гігантські бульбашки eROSITA.
За матеріалами gizmodo.com
