Обертання небесної сфери

Ця нова світлина, зроблена фотографом Європейської Південної обсерваторії (ESO), демонструє зоряні треки над горою Ла Сілья. Вона розташована в пустелі Атакама, її верхівка піднімається на 2400 метрів над рівнем моря.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Колекція журналів Universe Space Tech №1

До товару
Зоряні треки над горою Ла Сілья. Джерело: ESO/B.Tafreshi

Такі треки утворюються в результаті обертання Землі навколо власної осі. Це створює відчуття, наче зірки здійснюють повільні кругові рухи по небу. Для того, щоб їх сфотографувати, потрібна експозиція в кілька годин.

Крім зоряних треків, на світлину також потрапило декілька астрономічних інструментів. В центрі можна побачити Шведський субміліметровий телескоп ESO (SEST). Він був установлений у 1987 році і проводив спостереження до початку нульових. У 2003 році телескоп законсервували, але його 15-метрова антена все ще височіє над околицями Ла Сілья.

Ліворуч від SEST знаходиться 3,6-метровий телескоп ESO, який, навпаки, досі працює з повним навантаженням. На ньому встановлено знаменитий високоточний детектор HARPS (High Accuracy Radial velocity Planet Searcher), що використовується для пошуку екзопланет за променевою швидкістю. Інструмент реєструє найменші коливання руху зірок, викликані гравітаційним впливом їхніх невидимих планетоподібних супутників.

За матеріалами: https://www.eso.org

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України