Останні дані амбіційного радіотелескопа можуть стати кроком до нової космології

Атакамський космологічний телескоп завершив свою роботу. Нещодавно опублікований останній, шостий реліз його даних. І цілком можливо, що саме вони стануть ключем до розуміння розв’язання однієї з найбільших загадок сучасної науки — напруження Габбла.

Атакамський космологічний телескоп
Атакамський космологічний телескоп. Джерело: Вікіпедія

Кінець Атакамського космологічного телескопа

Упродовж майже 20 років Атакамський космологічний телескоп зазирав у найвіддаленіше минуле Всесвіту, відкриваючи науковцям його таємниці. Проте тепер місія цього інструмента підійшла до завершення. Але вчені насправді радіють останньому і найбільш повному релізу його даних, опублікованому в журналі Journal of Cosmology and Astroparticle Physics, бо цілком можливо, що вони є ключем до нової сторінки у розумінні еволюції усього, що ми бачимо навколо.

Йдеться про так звану напруженість Габбла, яка полягає в тому, що значення однієї з найважливіших фізичних констант при вимірюванні різними методами дає різні результати. Мається на увазі стала Габбла — величина, яка є мірою того, як швидко розширюється наш Всесвіт.

Класичним методом її вимірювання є визначення швидкостей і відстаней до близьких до нас галактик за допомогою особливого класу зір — цефеїд, що містяться у них. Але її також можна отримати з реліктового випромінювання — світла, що доходить до нас із часів, коли Всесвіт тільки народився.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Футболка, кепка та журнал Марс

До товару

Обидва ці методи не відзначаються надзвичайною точністю, але проблема в тому, що різниця між їхніми результатами занадто велика, щоб упевнено списати її на похибку вимірювань. Це породжує численні теорії, щодо яких науковці сперичаються вже десятиліттями і які можуть допомогти точніше картографувати реліктове випромінювання та всебічно його дослідити.

Карта реліктового випромінювання

І саме для цього був створений Атакамський космологічний телескоп. Він із високою точністю визначає інтенсивність реліктового випромінювання на різних ділянках неба. Воно нерівномірне, і це свідчить про те, що навіть на перших етапах свого існування наш Всесвіт був неоднорідним, і це пов’язано з іще більшою кількістю космологічних концепцій і нерозв’язаних загадок.

Крім того, Атакамський космологічний телескоп із високою точністю вимірював поляризацію реліктового випромінювання. Це — характеристика, яка показує, як вирівняні в одній площині електромагнітні коливання. Вона може багато розповісти про те, в яких умовах утворилися фотони та що вони зустріли на своєму шляху.

Взагалі такі вимірювання вже проводилися раніше. Цим займався запущений 2009 року європейський телескоп Planck, і саме на його даних багато в чому ґрунтується сучасне розуміння напруження Габбла. Однак його дані були неповними, зокрема, він досить поверхнево вивчав поляризацію реліктового випромінювання.

Головний результат роботи Атакамського космологічного телескопа полягає в тому, що цей інструмент, який має діаметр тарілки у 6 м проти 1,5 у Planck, отримав значно точнішу картину раннього Всесвіту і водночас підтвердив його загальні висновки.

Неузгодженість справді існує, це — не артефакт, і вона саме така, як було встановлено раніше. Водночас нові дані вже дозволили спростувати близько 30 різноманітних теорій, які могли б пояснити, що ж відбувається. І це добре, бо коли їх забагато — це навіть гірше, ніж коли немає жодної.

Дослідники сподіваються, що результати роботи телескопа допоможуть надзвичайно точно побудувати картину того, що відбувалося у ранньому Всесвіті, й це, зрештою, дасть змогу подолати напруженість Габбла.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту