Американські дослідники вкотре спробували розв’язати проблему парадокса Фермі. Чому інопланетяни не прилітають до нас? Вони не можуть це зробити, чи просто не хочуть, залишаючи нас у своєрідному зоопарку?
Чи ми одні у Всесвіті?
Дослідники Ян А. Кроуфорд та Дірк Шульце-Макух нещодавно опублікували нову статтю, присвячену розв’язанню парадокса Фермі. Його у 1950 році сформулював американський фізик італійського походження. Парадокс полягає у тому, що десь у космосі мала б існувати позаземна цивілізація, але ми не можемо знайти жодних слідів її присутності.
Відтоді для розв’язування цієї загадки вчені й просто ентузіасти космічних досліджень висунули десятки припущень. Нове дослідження базувалося на найважливіших із них. У 1975 році американський астроном Майкл Гарт опублікував роботу про те, що, виходячи з величезного віку Всесвіту та відносно короткого часу, який знадобився життю на Землі, щоб породити цивілізацію, інопланетний розум давно вже мав відвідати кожну зорю в Чумацькому Шляху. На це, за підрахунками, йому знадобилося б лише 650 тис. років.
У 1980 році Френк Тіплер провів удосконалений розрахунок і виявив, що для обльоту всієї Галактики інопланетянам знадобилося б 300 млн років. Це набагато більше, ніж у Гарта, проте все одно вони давно б уже були на Землі. Отже, був зроблений висновок, що інопланетян не існує.
Можливо, інопланетяни все ж є
Теорія Гарта — Тіплера, яка стверджувала, що ми одні у Всесвіті, чи принаймні у Галактиці, багато кому не сподобалася. У 1983 році Карл Саган та інші ентузіасти контактів із позаземним розумом опублікували власну відповідь на неї.
Загалом їхня критика теорії Гарта — Тіплера звелася до твердження, що відсутність доказів ще не є доказом відсутності. Для пояснення того, чому ми не бачимо інопланетян, попри їхню фізичну можливість дістатися до нас, можна вигадати безліч теорій.
Однією з них і є гіпотеза зоопарку. Вона передбачає, що інопланетяни свідомо не хочуть із нами контактувати, вважаючи, що ми до цього не готові. Людство перебуває у своєрідному заповіднику, відгороджене від міжпланетного життя, яке насправді вирує на повну.
Парадокс Фермі
Саме у цій точці й розпочали власне дослідження Кроуфорд та Шульце-Макух. Вони зауважують, що якщо ми не бачимо інопланетних цивілізацій, то це може означати одну з двох речей: або Гарт та Тіплер таки праві й інопланетян немає, або ми просто чомусь їх не бачимо.
При цьому головний аргумент проти теорії Гарта — Тіплера такий самий, що і 40 років тому: принцип Коперника. Наша система не є унікальною. А значить, життя обов’язково мало б виникнути десь іще.
Якщо ж ми просто не бачимо ознак інопланетян, то це може означати або те, що вони занадто далеко від нас, або свідомо не хочуть, аби ми про них дізналися. Щодо того, наскільки в цих умовах реальна теорія зоопарку, думки авторів розділилися.
Кроуфорд вважає, що інопланетян справді може бути не видно. А ось Шульце-Макух із посиланням на все той же принцип Коперника стверджує, що цього просто не може бути, й розумні істоти мають залишати купу слідів свого існування.
Хай там як, а науковці переконані, що нам треба продовжувати досліджувати Всесвіт. Бо, наприклад, біомаркери на екзопланетах інопланетяни не можуть приховати. А це означає, що навіть якщо ми й живемо у космічному зоопарку, то рано чи пізно свідоцтва цього знайдемо.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
