У ранньому Всесвіті могли формуватися надмасивні зорі, маса яких у 100 тисяч разів перевищувала масу Сонця. Про це свідчать результати дослідження, опублікованого командою австралійських дослідників.
Протягом багатьох років астрономи намагалися зрозуміти, якими були перші світила, що сформувалися одразу після Великого вибуху. Щоб отримати відповідь на це питання, вони вдалися до комп’ютерного моделювання. Його метою було вивчення механізму холодної акреції, що вважається ключем до утворення першого покоління світил у Всесвіті. Річ у тім, що для народження зорі-гіганта потрібно, щоб дуже багато матеріалу зібралося в дуже маленькому обсязі. При цьому процес ущільнення не повинен супроводжуватися підвищенням температури, інакше це запобігатиме подальшому колапсу.
Попередні дослідження показали, що у молодих галактиках могли існувати холодні щільні газові кишені. Однак тоді вчені не зуміли змоделювати їхню подальшу еволюцію.
Під час нового дослідження, команді австралійських астрономів вдалося відкрити завісу таємниці над цим питанням. Проведене ними комп’ютерне моделювання показало, що великі потоки холодної щільної матерії можуть ударяти по акреційному диску у центрі гігантських газових скупчень. Коли це відбувається, утворюється ударна хвиля. Вона швидко дестабілізує газ та викликає його миттєвий колапс. Моделювання також показало, що в деяких випадках подібні скупчення могли мати масу, що у 100 тисяч разів перевищує масу Сонця. А це означає, що як мінімум теоретично, в ранньому Всесвіті могли існувати надгігантські зорі, що мають подібні характеристики.
Разом з тим, самі дослідники наголошують, що наразі йдеться виключно про результати моделювання. Вони сподіваються, що майбутні спостереження, виконані за допомогою телескопа James Webb, дозволять визначити, чи справді в ранньому Всесвіті існували надгігантські зорі.
За матеріалами https://phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t. me/ustmagazine
