Може здатися, що на цьому знімку телескоп Hubble зняв космічний привид. Загалом, подібне враження не так вже й далеко від істини: у поле зору камер орбітальної обсерваторії потрапила планетарна туманність Abell 78, розташована на відстані близько 5 тис. світлових років від Сонця в сузір’ї Лебедя. Її діаметр становить 3 світлові роки.
Подібні структури утворюються наприкінці життєвого циклу сонцеподібних зір, що вже розпочали скидання своєї оболонки. Ультрафіолетове випромінювання зоряного ядра, що оголилося, іонізує викинуту речовину, змушуючи її світитися і породжуючи дуже барвисті картини.
У випадку з Abell 78 в ядрі світила вже припинилося «горіння» водню та гелію. Однак там ще тривають деякі термоядерні процеси, що призводять до викиду залишків зоряної речовини з високими швидкостями. Через це навколо ядра і сформувалася оболонка неправильної форми. Її слабкий ореол складається з атомарного водню, а внутрішнє еліптичне кільце з гелію.
Своєрідний «пам’ятник» загиблій зорі проіснує за космічними мірками зовсім недовго. Вже через кілька тисяч років зоряне ядро охолоне і перетвориться на тьмяний білий карлик, який перестане випромінювати достатню кількість ультрафіолету для іонізації навколишньої речовини, і воно стане невидимим, а потім поступово розсіється у просторі.
За матеріалами: https://esahubble.org
