Початок кінця: Hubble зазнімкував молекулярну хмару

Астрономи, які працюють із телескопом Hubble, опублікували нове зображення. У його центрі можна побачити вельми ефектне скупчення міжзоряного газу та пилу.

Туманність RCW 7 (фото Hubble). Джерело: ESA/Hubble & NASA, J. Tan (Chalmers University & University of Virginia), R. Fedriani (Institute for Astrophysics of Andalusia)

Зазнімкована Hubble туманність, відома під позначенням RCW 7. Вона розташована на відстані 5300 світлових років від Землі у напрямку до сузір’я Корма.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Туманності — це ділянки космосу, багаті сировиною, необхідною для формування нових зір. Під дією гравітації частини цих молекулярних хмар руйнуються, перетворюючись на протозорі, оточені обертовими дисками із залишків газу та пилу. У випадку з RCW 7 світила, що формуються тут, особливо масивні. Вони випускають сильне іонізуюче випромінювання та люті зоряні вітри, які перетворили її на так звану область H II.

Області H II заповнені іонами водню. Якщо H I означає звичайний атом водню, то H II — це водень, який втратив електрон. Ультрафіолетове випромінювання масивних протозір збуджує водень, змушуючи його випромінювати світло, надаючи туманності м’яке рожеве світіння.

У цьому випадку метою Hubble була подвійна протозоря IRAS 07299-1651. Вона все ще перебуває у своєму газовому коконі, який світиться, у хмарах, що закручуються у верхній частині туманності. Щоб розглянути цю зорю та її «братів і сестер», Hubble зазнімкував її в ближньому інфрачервоному діапазоні. Інфрачервоне випромінювання здатне пройти через газопилові хмари. Це дає астрономам можливість дізнатися, що знаходиться в їхньому центрі. Багато інших, більших зір на цьому знімку не є частиною туманності, а знаходяться між нею та нашою Сонячною системою.

Утворення області H II знаменує собою початок кінця молекулярної хмари. Протягом кількох мільйонів років випромінювання та вітер від масивних зір поступово розсіюють газ, тим паче що наймасивніші зорі закінчують своє життя у вибухах наднових. Лише частина газу буде включена в нові зорі в цій туманності, а інша частина розійдеться по всій галактиці, щоб у підсумку утворити нові молекулярні хмари.

За матеріалами esahubble.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту