Подорожі у часі можливі: науковий прорив вирішує давній «парадокс убитого дідуся»

Подорожі в часі довго залишалися загадкою для теоретичної фізики через так званий «парадокс убитого дідуся»: що станеться, якщо мандрівник у минуле завадить своєму дідусеві мати дітей, тим самим заперечивши своє існування? Нове дослідження пропонує розв’язання цієї дилеми. У своїй праці Лоренцо Гавассіно, фізик з Університету Вандербільта, поєднав загальну теорію відносності, квантову механіку та термодинаміку, щоб показати, що подорож у часі може бути ймовірною без логічних суперечностей.

подорожі у часі
Розв’язання парадокса доводить, що подорожі у часі можливі. Ілюстративне фото: Unsplash

Традиційне уявлення про час базується на ньютонівській фізиці, де події розгортаються лінійно. Однак загальна теорія відносності Ейнштейна, завершена в 1915 році, показує, що простір-час може мати форми, які навіть суперечать здоровому глузду, наприклад, чорні діри. Одним із найбільш інтригуючих її передбачень є замкнуті часові криві — петлі в просторі-часі, які дозволяють мандрівникові повернутися в минуле.

Лоренцо пояснює, що всі форми енергії та імпульсу впливають на гравітацію. Наприклад, якщо матерія обертається, вона може «тягнути» за собою простір-час. Цей ефект майже непомітний на планетах і зорях, але якщо весь Всесвіт обертався б, простір-час міг би викривитися настільки, що час утворив би петлю. У такій системі космічний корабель міг би повернутися у вихідну точку не лише у просторі, а й у часі.

Парадокси подорожей у часі

Основною проблемою таких подорожей є парадокси, які вони створюють. «Парадокс убитого дідуся» — лише один приклад. Вони виникають через припущення, що закони термодинаміки, які керують теплом та енергією, діють однаково і на часових петлях.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Закон зростання ентропії, що вимірює ступінь безладу в системі, є єдиним фізичним законом, який розрізняє минуле та майбутнє. Ентропія визначає багато аспектів нашого життя — від старіння до пам’яті. Але як ці процеси працюватимуть у часовій петлі?

Квантове розв’язання парадоксів

Дослідження Гавассіно, опубліковане в журналі Classical and Quantum Gravity, пропонує цікаве рішення. Спираючись на роботи фізика Карло Ровеллі, він довів, що термодинаміка змінюється на замкнутій часовій кривій через квантові флуктуації, які можуть зменшити ентропію. Це відкриття означає, що спогади можуть зникати, а старіння повертатися назад.

машина часу
Футуристична машина часу. Зображення згенероване штучним інтелектом Google Gemini

Наприклад, зменшення ентропії може зробити смерть тимчасовою в часовій петлі. «Більшість фізиків і філософів вважали, що природа завжди уникатиме суперечливих ситуацій, але моє дослідження показує, що логічна послідовність історії природно випливає з квантових законів», — зазначає Гавассіно.

Практичні наслідки

Попри теоретичну основу, питання, чи існують замкнуті часові криві у реальному Всесвіті, залишається відкритим. У 1992 році Стівен Гокінг висунув «гіпотезу захисту хронології», припускаючи, що закони фізики завадять утворенню часових петель. Наприклад, простір-час може ставати сингулярним перед утворенням петлі.

Проте дослідження Гавассіно корисне для розширення нашого розуміння природи ентропії. Навіть якщо петлі часу не існують, їх моделювання допоможе краще зрозуміти субатомні системи та їхню термодинаміку. «Ентропія є однією з ключових тем у фізиці, яка формує наше сприйняття Всесвіту», — підсумовує Гавассіно.

Раніше ми пояснювали загадки темної енергії та нескінченного розширення.

За матеріалами livescience.com

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту