Після повномасштабного вторгнення російських загарбників і боліда над Київською областю українців, мабуть, уже важко чимось здивувати. Але зростаюча сонячна активність вносить свої корективи у небесні явища. Багато хто пам’ятає, як 23 квітня у північній частині неба почала розгорятися незвичайна малинова заграва — полярне сяйво, яке стало «відлунням» потужного спалаху на Сонці. Вже тоді з’явилися прогнози стосовно того, що до кінця року ми знову зможемо побачити щось подібне. Минуло трохи більше ніж пів року — й передбачення справдилося: ввечері 5 листопада майже з усієї території України спостерігалося чергове полярне сяйво.
Сонячний спалах класу М, що став причиною весняної події, стався 21 квітня 2023 року в групі плям NOAA 3282 і супроводжувався значним корональним викидом маси. Від Сонця у космічний простір «вирушив» потужний потік заряджених частинок (переважно протонів), на шляху якого трапилася наша Земля. Взагалі-то наше світило постійно викидає такі частинки, це явище навіть отримало назву «сонячний вітер». Але вони успішно «перехоплюються» земним магнітним полем на висотах близько 400 км.
Під час спалахів у сонячному вітрі з’являються частинки з більшими енергіями, здатні «підібратися» до нас ближче. Згідно з законами електродинаміки, найлегше це їм зробити в районі земних магнітних полюсів, які не збігаються з географічними (й узагалі постійно змінюють своє положення), але в нашу епоху розташовані від них не дуже далеко. На висотах близько 200 км ці частинки починають стикатися з атомами атмосферних газів. При цьому виділяється енергія у вигляді електромагнітного випромінювання. Її ми й бачимо як полярне сяйво.
Потік заряджених частинок несе з собою власне магнітне поле, що взаємодіє з полем Землі, й коли вона «зустрічає» потужні корональні викиди сонячної речовини — виникають явища, відомі як геомагнітні бурі, коли земна магнітосфера стискається і частинки (особливо найбільш високоенергетичні) отримують можливість входити в атмосферу нашої планети не лише у північних широтах, а й у помірних, а часом — навіть у тропічних. Події 23 квітня був наданий індекс 8 за 9-бальною шкалою, тобто це була одна з найпотужніших магнітних бур поточного 25-го циклу сонячної активності, що розпочався 2020 року. Тож не дивно, що полярні сяйва під час неї спостерігалися на півночі України й навіть у Баварії.
«Джерелом» події 5 листопада, найімовірніше, став активний регіон на сонячній поверхні з індексом AR3474, де нещодавно спостерігалося два сильних спалахи. Можна досить упевнено стверджувати, що найближчим часом ми станемо свідками багатьох полярних сяйв, зона видимості яких простягатиметься до низьких широт. Принаймні до кінця 2024 року активність Сонця зростатиме, разом із чим буде збільшуватися число спалахів і їхня потужність. Щоправда, передбачати їхню появу (та, як наслідок, появу полярних сяйв) астрономи ще не навчилися.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
