Повітряна куля може літати в атмосфері Венери нескінченно довго

Нещодавно вчені запропонували удосконалити чинний проєкт зонда на повітряній кулі для дослідження атмосфери Венери. Вони запропонували поєднати його з технологією видобування кисню з вуглекислого газу.

Венеріанський аеростат. Джерело: phys.org

Проблеми венеріанської кулі

Проєкт відправлення на Венеру повітряної кулі, яка виконуватиме роль дослідницької станції існує вже давно. Однак нещодавно Майкл Хект з Массачусетського технологічного інституту та його команда дослідників заявили, що можуть зробити цей проєкт ще досконалішим, що дозволить аеростату парити в атмосфері сусідньої планети практично нескінченно.

Це дійсно нагальна проблема усіх проєктів дослідження Венери. Наша сусідка з її атмосферою, яка за своєю щільністю наближається до рідини, ніби створена для аеростатів, підйомна сила яких тут набагато сильніша, ніж на Землі. Проте, якою б досконалою не була куля, газ з часом буде з неї витікати, а висота польоту — знижуватися, тож, зрештою, вона впаде.

Ще гірше те, що ніч на Венері набагато довша, ніж на Землі. За цей час газ всередині кулі сильно охолоджується і це теж не найкращим чином впливає на її плавучість. Крім того, весь цей час сонячні панелі апарата не отримуватимуть зарядки від Сонця, тож і з апаратурою можуть виникнути проблеми.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Рішення з Марса

Обидві вищенаведені проблеми вчені пропонують вирішити, об’єднавши наявні проєкти повітряних куль для Венери з обладнанням, аналогічним тому, що було випробувано на Марсі в процесі експерименту MOXIE.

Суть його полягала в тому, що установка на одному з марсоходів розкладала вуглекислий газ з атмосфери на чадний газ і атомарний кисень завдяки процесу, що називається електролізом твердих оксидів. Після цього атомарний кисень перетворювався на молекулярний. Загалом експеримент завершився повним успіхом.

Саме результати MOXIE пропонується застосувати в межах проєкту аеростата, який отримав назву Exploring Venus with Electrolysis (EVE). Він вже пройшов перевірку з боку інженерів NASA й отримав від цієї організації грант на розвиток.

Нескінченна тривалість польоту

В експерименті MOXIE вчених цікавив кисень, який потрібен для дихання астронавтів. На Венері ця опція теж може стати в нагоді, бо існують проєкти дослідницьких баз на аеростатах. Проте в першу чергу дослідників цікавить інше. Кисень і чадний газ в умовах атмосфери планети є легшими, ніж вуглекислий газ, з якого їх можна видобувати.

А це означає, що аеростат з установкою для розкладання вуглекислого газу отримає змогу підтримувати свою плавучість вічно. Крім того, вчені нагадують, що по суті своїй вона є «паливним елементом навпаки».

Це означає, що після того, як протягом дня установка створить запас чадного газу та кисню в балоні, його можна використати як джерело енергії вночі. Для цього лише треба запустити процес у зворотний бік і він почне продукувати електричну енергію. Отже, апарат зможе обійтися без важких батарей, які необхідні для того, аби пережити венеріанську ніч.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту