Промислова діяльність у пустелі Атакама

Американська пустеля Атакама вважається одним із найпосушливіших місць нашої планети. У деяких її куточках жодного разу не фіксувалося випадіння опадів. Посушливий клімат та відсутність населених пунктів, котрі створюють засвітлення, роблять цю пустелю одним з кращих місць для розміщення різних обсерваторій.

Видобуток корисних копалин у пустелі Атакама. Джерело: ESA

Але Атакама є важливим місцем не лише для астрономів. У її північній частині розташовуються великі поклади з корисними копалинами — зокрема, міді, нітрату натрію (натрієвої селітри), сполук калію, літію та йоду. Свого часу вони стали однією з причин конфлікту між Чилі та Болівією.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Футболка, кепка та журнал Марс

До товару

Представлений знімок, зроблений одним із супутників проєкту Sentinel-2, демонструє процес видобутку копалин у пустелі Атакама. Розкидані по всьому зображенню прямокутні об’єкти відповідають місцям вилучення йоду.

У правій частині знімка видно великий комплекс випарних ставків. Яскраві бірюзові кольори різко контрастують з навколишнім пустельним ландшафтом, значно полегшуючи їхню ідентифікацію. У цих ставках видобувається літій, який використовується в літій-іонних батареях для смартфонів, ноутбуків та фотоапаратів. На зображенні можна помітити характерні чорні лінії — дороги, які з’єднують різні промислові об’єкти.

За матеріалами https://www.esa.int

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України