Як стверджують астрологи, 21 березня Сонце увійшло до знаку Овна. Проте справжні знавці астрономії знають, що у відповідному сузір’ї воно опиниться тільки 19 квітня. Останнє не таке вже і яскраве, проте заслуговує на розповідь про нього.
1. Чому сузір’я Овна так називається?
Сузір’я Овна — одне із зодіакальних. Його назва збереглася з античних часів. Відомо, що «бараном» його нарекли ще давні шумери, тож, можливо, саме від них походить ця назва.
Проте головний міф, яким пояснюють його назву, — грецький. За легендою, він є бараном Крієм, сином Посейдона та Феофани. Він мав золоте руно і вмів говорити. А у Греції тоді жили Фрікс та Гелла — брат та сестра, що доводилися родичами кільком богам і яким загрожувала загибель.
На порятунок відправили Крія. Той переніс їх через Чорне море у Колхіду (сучасна Грузія), а Фрікс його на знак вдячності приніс у жертву та зідрав шкіру.
Боги забрали Крія на небо і зробили сузір’ям Овна. А через золоте руно згодом розгорілася епічна драма. Саме по нього плавали аргонавти, здійснивши одну з найперших подорожей за чарівним артефактом у світовій літературі.
2. Як знайти сузір’я Овна?
У сузір’ї Овна лише три справді яскраві зорі, тож знайти його не так і просто. Як варіант, можна за допомогою сузір’я Андромеди знайти Риб і яскраву зорю Альдебаран у Тільці. Точно між ними й буде Овен.
Як і в усякого зодіакального сузір’я, час, коли за гороскопом настає його знак — найгірший для спостереження зір Овна. Однак через зсув реального положення неба відносно астрологічних розрахунків, зробити це все ж можливо.
«Ловити» сузір’я Овна треба одразу після заходу Сонця точно на заході. Головний орієнтир — Юпітер, який наприкінці березня розташований неподалік від нього.
3. Де на Овні сидить Муха?
Однією з цікавих особливостей Овна є те, що він містить зорі, які колись були окремим сузір’ям. Коли у 1612 році його запропонували, то назвали «Бджола». Пізніше, знову ж таки у XVII столітті, його перейменувати на Осу.
В атласі польського астронома Яна Гевелія, виданому 1690 року, сузір’я іменується Мухою, і саме так його називали деякий час. Щоправда, згодом науковцям довелося уточнити, що це — Північна Муха, адже у південній півкулі є ще одне сузір’я з такою ж назвою.
Зрештою, назва «Муха» закріпилася саме за південними зорями, а про північну забули та включили до складу Овна. Зараз це зорі 41, 39 та 35 цього сузір’я. Вони мають третю та четверту зоряні величини. Отже, побачити їх неозброєним оком можна, якщо напружитися. Розташовані вони між Гамалем (найяскравішою зорею Овна) та скупченням Плеяди у Тільці.
4. Яка зоря в сузір’ї Овна найяскравіша?
Найяскравішим світилом Овна є Гамаль. Він має видиму зоряну величину 2,0. Насправді це невеликий червоний гігант, що має масу в 1,5 раза більшу за сонячну. За 3,4 млрд років існування він витратив більшу частину свого водневого палива і роздувся до розміру в 14 разів більшого за Сонце.
Попри це у Гамаля відкрили планету — газовий гігант, що на 80 відсотків важчий за Юпітер. Він обертається навколо зорі за 380 діб трохи видовженою орбітою. Судячи з відстані до світила, він належить до класу «гарячих юпітерів».
5. Яка зоря в сузір’ї Овна найближча до нас?
Сузір’я Овна цікаве тим, що у ньому є аж дві зорі, що входять до переліку найближчих до Сонця. Перша з них — зоря Тігардена. Попри те, що відстань до неї становить 12,5 світлового року, відкрили її тільки 2003-го. А все тому, що вона являє собою надзвичайно тьмяний червоний карлик, який мало у який телескоп можна розгледіти.
Попри це, у неї вже встигли відкрити аж три планети. Принаймні дві з них розташовані у «зоні життя» зорі Тігардена і мають діаметри на 25 та 33 відсотків більші за Землю. Третя — трохи менша за наш світ і трохи прохолодніша.
Друге близьке до нас світило в цьому сузір’ї — TZ Овна. Це теж червоний карлик, але більший за зорю Тігардена. Відстань до нього становить 14,5 світлового року. Маса складає лише 14 відсотків сонячної, а радіус — 16 відсотків того, що має наша зоря. Планет у неї не виявили.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
