Приховані танці розкрили справжні маси молодих світил у сузір’ї Оріона

Нова мережа радіотелескопів NSF VLBA допомогла науковцям роздивитися молоді зорі в Сузір’ї Оріона. Астрономи отримали змогу побачити рух у молодих подвійних системах і завдяки цьому точно виміряти їхні маси.

Таємниця молодих зір

Науковці з Інституту радіоастрономії ім. Макса Планка повідомляють, що змогли виміряти масу молодих світил у сузір’ї Оріона з небаченою раніше точністю. У цьому їм допомогла нова американська система радіотелескопів National Science Foundation Very Long Baseline Array (NSF VLBA).

Подробиці дослідження опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysics. Її вихідною точкою стало питання про визначення маси зір на ранніх стадіях їхнього утворення. Вони визначають, чи буде життя світила вимірюватися мільйонами чи мільярдами років, а також його хімічний склад і, відповідно, конфігурацію планет у системі.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194) – Тверда Палітурка

До товару

На превеликий жаль, маси молодих зір визначити вкрай важко. Зазвичай вони ховаються всередині газопилових туманностей, які їх породили. Астрономи можуть сказати відносно точно, що там є зоря, але її випромінювання залишається прихованим і розмитим через пил, що її оточує.

Нова мережа радіотелескопів

Однак саме цю проблему успішно вирішує NSF VLBA, що об’єднує низку радіотелескопів, які розкидані по території від Гаваїв до Віргінських островів. Ці інструменти працюють на частоті 5 ГГц, на якій газопилові туманності навколо молодих зір залишаються прозорими.

При цьому точність нової мережі, яка об’єднує дані від усіх цих радіотелескопів, надзвичайно велика. Вона здатна зафіксувати зміни розміром у товщину людської волосини з відстані у 1000 км. І саме тому її спрямували на молоді зорі в туманності Оріона.

Науковців особливо цікавили пари світил, рух яких тепер можна дослідити з неймовірно високою точністю. Аналізуючи цей космічний танець, астрономи можуть визначити сили, з якими ці об’єкти впливають один на одний, а за ними — і їхні маси.

Найцікавіша частина дослідження — порівняння отриманих результатів із сучасними моделями. Більшість із них так чи інакше узгоджуються з новими даними. Однак принаймні одна модель їм суперечить, і тепер вчені прагнуть з’ясувати, у чому причина.

За матеріалами phys.org