Команда дослідників із Лабораторії реактивного руху NASA заявила про виявлення свідчень, що вказують на існування супутника в екзопланети WASP-49 b. Він являє собою вулканічний світ, який нагадує Іо.
На сьогодні астрономам не вдалося підтвердити існування жодного екзосупутника (так називають супутники екзопланет). Це пов’язано з тим, що вони занадто малі й тьмяні, щоб їх могли виявити сучасні телескопи.
Проте екзосупутники можуть видавати непрямі ознаки. Одними з них є вулканічні викиди. Вулкани Іо, найбільш геологічно активного тіла в нашій Сонячній системі, постійно вивергають двоокис сірки, натрій, калій та інші гази, які утворюють величезні хмари навколо Юпітера, що перевищують радіус планети-гіганта в 1000 разів.
Ще 2017 року астрономи виявили натрієву хмару навколо екзопланети WASP-49 b. Це газовий гігант розміром із Сатурн, який обертається навколо жовтого карлика, розташованого за 635 світлових років від Сонця. І WASP-49 b, і її зоря складаються здебільшого з водню та гелію. Жодна з них не містить достатньо натрію, щоб пояснити наявність хмари, яка, схоже, походить із джерела, що виробляє приблизно 100 тонн на секунду. Навіть якщо зоря або екзопланета можуть виробляти таку кількість натрію, незрозуміло, який механізм може викидати його в космос.
У межах нового дослідження, опублікованого в журналі Astrophysical Journal Letters, команда астрономів знайшла кілька доказів того, що цю хмару створює вулканічний екзосупутник. Наприклад, вони двічі зафіксували раптове збільшення хмари, немов її «дозаправляли», коли вона не перебувала поруч з екзопланетою. Астрономи також спостерігали, як хмара рухається швидше за WASP-49 b. Це можна пояснити тим, що її породжує тіло, яке рухається незалежно від екзопланети та швидше за неї.
Дослідники також створили комп’ютерну модель, щоб проілюструвати сценарій руху екзосупутника і порівняти його з отриманими даними. Період обертання WASP-49 b становить 2,8 дня, але хмара з’являється і зникає за зорею або за планетою через, здавалося б, нерегулярні проміжки часу. Використовуючи модель, астрономи показали, що екзосупутник з восьмигодинною орбітою навколо планети може пояснити всі характерні особливості хмари.
За словами астрономів, якщо у WASP-49 b дійсно є супутник, схожий за розміром на земний, то на нього чекає сумний фінал. Розрахунки показують, що швидка втрата маси в поєднанні зі стисненням під дією гравітації газового гіганта, в кінцевому підсумку, призведе до його розпаду.
Раніше ми розповідали про те, як James Webb відкрив паровий світ у сузір’ї Риб.
За матеріалами NASA
