SETI почали шукати іншопланетні сигнали там, де раніше ніхто не дивився

Понад пів століття астрономи, які працюють у межах проєкту з пошуку позаземного розуму (SETI), вважали ідеальним місцем для «прослуховування» Всесвіту так звану «водяну яму». Це тихий інтервал у космічному радіошумі між частотами 1,42 та 1,66 ГГц. Саме в цьому діапазоні випромінюють і поглинають енергію молекули водню (H) та гідроксилу (OH), які, з’єднуючись, утворюють воду.

Певний час передбачалося, що будь-яка розумна вуглецева форма життя, для якої вода є основою існування, обере цей діапазон для зв’язку — як через його поетичний та хімічний символізм, так і через мінімальний рівень статичних перешкод. Проте романтичні уявлення поступово поступаються місцем новим прагматичним технологіям.

Новий погляд на радіоспектр

Британські дослідники запропонували кардинально змінити фокус спостережень і вийти за межі «водяної ями». Замість традиційних низьких частот вони зосередилися на пошуку концентрованих вузькосмугових сигналів у високих діапазонах, які досі залишалися практично недослідженими.

Астрономка Луїза Мейсон із Манчестерського університету зазначає, що протягом десятиліть SETI вивчала лише крихітну частку радіоспектра. Новий підхід відкриває абсолютно нове вікно параметрів для виявлення техносигнатур. Що найцікавіше — цей метод здатний зафіксувати не лише спрямовані послання, а й випадкові джерела радіовипромінювання або навіть реліктові сигнали, що залишилися від давно вимерлих цивілізацій.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Скани минулого

Головна перевага нового підходу полягає в тому, що він не потребує постійного будівництва нових дороговартісних радіотелескопів. Науковці можуть переглядати величезні обсяги архівних даних, зібраних для зовсім інших завдань, де вже можуть міститися сигнатури позаземного розуму.

Команда Мейсон розпочала аналіз із даних Band 3, отриманих за допомогою комплексного радіотелескопа ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array), розташованого в Чилі. Науковці вивчили високочастотні вузькосмугові ділянки навколо 90,642 та 93,151 ГГц у міліметровому та субміліметровому діапазонах.

Завдяки високій деталізації вимірювань та широкому полю огляду ALMA астрономи змогли захопити сигнали від набагато більшої кількості зір, ніж передбачалося початковими програмами спостережень. Отже, у новому діапазоні опиняються тисячі сторонніх зоряних систем, які раніше ніхто спеціально не вивчав.

Карти Галактики та перспективи

Дослідження даних ALMA — лише перший крок. Наразі команда співпрацює з Інститутом SETI й залучає астрометричні дані, зібрані космічним телескопом Gaia Європейської космічної агенції.

Отриману інформацію науковці зіставляють із так званою моделлю Besançon («Безансон») — детальною комп’ютерною симуляцією Чумацького Шляху, яка відтворює рух і орбіти сотень мільярдів світил нашої Галактики. Це дозволяє точніше зрозуміти, які саме регіони вже були охоплені пошуком і де ймовірність натрапити на сигнал є найвищою.

Хоча підтвердженого контакту або іншопланетного сигналу поки що не виявили, науковці переконані: комбінація високочастотних архівних спостережень та галактичного моделювання нарешті вивела пошук позаземного розуму на правильний шлях.

Раніше ми повідомляли про те, як SETI отримали 200 млн доларів на пошук іншопланетян.

За матеріалами ras.ac.uk

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України