Ви вже скучили за хорошим кіно про космос? Тримайте огляд надталановитої роботи культового грецького режисера, якому вже пророкують за цей фільм «Оскар»!
Важливо! Головна героїня, яка за сумісництвом є надзвичайно відомою акторкою, поголила заради нього голову, а це означає, що ця стрічка точно чогось варта.
Картина вийшла в український прокат 30 жовтня. Фільм доступний для перегляду в багатьох кінотеатрах України. Це вже четверта спільна робота Йоргоса Лантімоса та оскароносної Емми Стоун.
У своєму новому фільмі «Буґонія» режисер створює не просто чорну комедію чи фантастику — він загортає глядача у складну суміш з конспірології, корпоративної культури, екологічної тривоги та космічного масштабу занепокоєння. Фільм пропонує зухвалий сюжет, у якому межа між дійсністю та вигадками героїв постійно розмивається.
І хоча іншопланетяни як такі у ньому не домінують — інших світів чи дивовижних зоряних кораблів чи ви не побачите, — кожен кадр по-справжньому має космічні масштаби: перед глядачами розкривається не лише сюжет, а людство як вид, який може стати або жертвою, або спостерігачем своєї ж історії.
СЮЖЕТ (ОБЕРЕЖНО! СПРОБУЄМО БЕЗ СПОЙЛЕРІВ)
Фільм — ремейк культового південнокорейського фільму Save the Green Planet! (2003). Чи вдалося режисеру перевершити оригінал?

Image Credit & Copyright: Atsushi Nishijima / Focus Features
У центрі «Буґонії» — персонажка Емми Стоун, яка керує великою фармацевтичною корпорацією. Її викрадає обездолений бджоляр-конспіролог Тедді (Джессі Племонс) і його двоюрідний брат Дон, що має вади розумового розвитку (Айдан Делбі). Обидва переконані, що вона — іншопланетянка, яка прибула з Андромеди й хоче знищити Землю.
Та за формальними подіями ховається інше — тематичний пласт, без якого «Буґонія» не працювала б.
КОСМІЧНИЙ КОНТЕКСТ
У фільмі не так багато космосу, як хотілося б. Тут ви не знайдете нічого з претензією на науковість, що потім можна було б критикувати в оглядах на YouTube, не зможете насолодитися космічними краєвидами чи фантастичними зоряними місіями. Але мовчазна присутність космосу перетинає весь фільм наскрізною ниткою. Вона постійно нависає над героями, а до кінця фільму починаєш відчувати її майже фізично.
Однак фільм точно змушує замислитися над контекстом нашого існування та поставити собі запитання: а чи можливі прибульці серед нас?

Також у ньому присутній кластер найпоширеніших теорій змов. Чи є ми частиною великого експерименту? Можливо, теорія зоопарку не така вже й теорія? Так, герої можуть здаватися божевільно хворими конспірологами, однак під час перегляду фільму не покидає відчуття зерна істини, що в чомусь вони можуть мати рацію.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруЗрештою, головна ідея цього фільму полягає не стільки в тому, чи є головна героїня іншопланетянкою, скільки у зіткненні різних земних світів та світоглядів. Про це зауважує і сам режисер.
СВІТ МЕТАФОР ЛАНТІМОСА
Людство як експеримент

Image Credit & Copyright: Atsushi Nishijima / Focus Features
Якщо ми могли б оцінити людство з космосу, на перший погляд нам здалося б, що це спільнота, яка співіснує, ризикує, бореться. В «Буґонії» все те ж саме, тільки в антисценарії: корпорації, бджоли, конспірологи, викрадення — усе це як «експеримент за межами лабораторії».
Коли персонажі говорять про «іншопланетян», це не лише про фантастику — це про те, як ми відчуваємо себе чужими у власному світі.
Дім та підвал Тедді

Image Credit & Copyright: Atsushi Nishijima / Focus Features
Важливим у фільмі є дім Тедді, який став метафорою внутрішнього світу героя. Він розкривається як цілий світ, і його окремо можна розбирати на метафори. Підвал цього дому — уособлення не лише піддослідності самих героїв, а й глядачів. У фільмі дуже обмежується простір арени подій, що дає нам штучний наліт клаустрофобії та посилює сприйняття персонажів.
Бджоли, екологія, знищення

Image Credit & Copyright: Atsushi Nishijima / Focus Features
Тематика бджіл у фільмі — не просто красива деталь. Бджоли — індикатор екосистеми, символ людства, яке часто не помічає сигналів. А «інакші» (іншопланетяни) можуть бути метафорою для нас самих — чи для тих сил, які вважаємо чужими.
Контроль, спостереження, погляд крізь міжгалактичну призму

У фільмі питання влади та корпорації розкрите на межі легкої іронії. Спочатку здається, що ця тема лише побіжна, але сюжет іронічно показує її глибину. Всі моменти контролю та можливих планів на нас із космосу іронічно віддзеркалюють нашу з вами земну реальність.
БОЛЯЧЕ ЗНАЙОМЕ
Для українського глядача фільм може стати дзеркалом: не просто щось фантастичне про якихось там іноземців, які зайняті надуманими проблемами, вірять у якісь там теорії змов та займаються дурницями від нудьги — це справжнісіньке криве дзеркало нашої реальності. І коли усвідомлюєш це, виникає той самий вау-ефект.

Українські глядачі познайомляться зі своїми ж внутрішніми емоціями, які дуже гостро передаються у фільмі: страх, відчуття небезпеки, що наближається, та тінь важкої безвиході, яка інколи нависає над кожним із нас.
СТИЛЬ, РЕЖИСУРА, АКТОРИ
Впізнаваний почерк Лантімоса відчувається з першого кадру. Ми б описали це трьома словами: суворо, жорстоко, іронічно. Він не шкодує героїв, а дає їм простір.
Продумані візуальні акценти допомагають дуже прямолінійно побачити характер та соціальний статус героїв. Творці фільму зізнаються, що кожна деталь в образах — не випадкова. Чого варта лише поголена голова Емми!

Оператор Роббі Раян працює на 35 мм VistaVision, що дає зображенню велич і одночасну клаустрофобію. Музика композитора Джерскін Фендрікс, яку зіграв Лондонський оркестр сучасної музики — теж важливий елемент, який створює «космічний шум» у міжлюдських конфліктах.
ТО ХТО Ж ТАКА БУҐОНІЯ?
Лантімос обрав цю назву зовсім не випадково. «Буґонія» має глибоке грецьке коріння — і це зворушлива деталь, яка показує, як ніжно режисер тримається за культурний ґрунт своєї батьківщини.
Βουγονία — це давньогрецький міфичний обряд. Він походить із легенди про Арістея — сина Аполлона й німфи Кірени, який, втративши свій рій бджіл, здійснив обряд «народження» нових бджіл із тіла жертовного бика. Давні греки вірили, що якщо принести молодого бика в жертву й залишити його тіло в ізольованому приміщенні, то з часом у ньому «народяться» бджоли. Звідси й назва: βοῦς — бик і γόνος — народження.

«Арістей і буґонія». «Георгіки» Верґілія. Ліон, 1517 р.
Image Credit & Copyright: Unknown. Public Domain / Wikipedia
Для античної культури це був символ перетворення, відновлення й циклічності — коли смерть однієї істоти нібито давала початок новій формі життя.
Режисер використовує назву як концептуальний ключ до фільму: це історія про нові міфи, які народжуються зі старих страхів, про те, як ми прагнемо знайти пояснення хаосу навіть тоді, коли логіка не працює, про трансформації, що народжуються зі зривів, параної й насильства.
Міф про бика і бджіл стає не фольклорним мотивом, а метафорою сучасності — суспільства, яке створює власні «буґонії», коли намагається пояснити незрозуміле та пережити черговий цикл змін.
КРИТИКА
Деякі критики вважають, що сюжет має «довгий розгін» і кульмінація приходить пізно. Фільм не має безпосереднього космос-екшену — є метафори, але якщо чекати космічного шоу, можна залишитись розчарованими. Для глядача, який хоче подивитися фільм для розваги, він може бути занадто метафоричним і тривожним.
Однак попри все це, фільм отримав переважно позитивні відгуки від критиків та глядачів, а цифри з прокату говорять самі за себе.
ТО ЧИ ВАРТО ДИВИТИСЯ?
Соковиті кадри, геніальна команда та неймовірна глибина філософського питання — цей іронічний фільм однозначно вартий вашої уваги, якщо ви хочете дивитися на цей світ розплющеними очима.

Фільм тримає в напруженні до самого фіналу. Ти не розумієш мотивів героїв, хоча вони начебто достатньо добре розкриті. У якийсь момент у твоїй голові вже закінчуються варіанти можливої логічної розвʼязки, ти не можеш дати жодного прогнозу, якою ж виявиться страшна правда. Однак кінцівка лишає обеззброєним навіть найвимогливішого глядача, а її іронічність вражає.
Ми мріємо про зорі, але самі ще не знаємо, як поводитись на своїй планеті. Ми боїмося чужинців, коли не помічаємо, що «чужий» може бути всередині нас.
Яка наша роль у великій картині Всесвіту? Ми — спостерігачі, експеримент чи банально жертви теорій змов? Чи можемо ми бути цивілізацією, яка не лише шукає контакт з іншопланетянами, а перш за все — контакт із самою собою?

Хоч «Буґонія» не про міжзоряні польоти, проте якщо ви дивитеся на космос не як на красиві картинки в Інтернеті, а як на дзеркало, — цей фільм точно для вас.