Вчені стали свідками відколу величезного айсберга в Антарктиді. В цьому їм допомогли супутники. Тепер дослідники будуть стежити за подальшою долею гігантської крижини й тим, як вона впливає на все навколо.
Новий айсберг
Величезний айсберг (380 км2) розміром з острів Уайт відколовся від шельфового льодовика Брант, що має товщину 150 м. Він утворився, коли кілька тижнів тому в шельфі раптово з’явилася тріщина. Остаточний розлом стався рано вранці в понеділок, 20 травня.
Спочатку в кризі утворилася 14-кілометрова прірва під кутом 90°до існуючої тріщини Гелловін. Це сталося після тривалого періоду ослаблення в льодовиках Макдональда.
Великий айсберг відокремлюється від загального поля вже втретє за останні чотири роки. Це відбувається приблизно через десять років після того, як вчені Британської антарктичної служби (BAS) вперше виявили зростання величезних тріщин у льоду. Вважається, що все це не пов’язане зі зміною клімату.
Станція Британської антарктичної служби
На шельфовому льодовику Бранта розташована дослідницька станція «Галлей» Британської антарктичної служби (БАС). Гляціологи цієї організації, які стежать за поведінкою шельфу, кажуть, що швидкість його руху стабілізувалася з часу попереднього відкочування минулого року, і не очікують реакції на цю нову подію.
2016 року БАС вжила запобіжних заходів і перемістила дослідницьку станцію «Галлей» на 23 км далі від тріщини після того, як вона почала розширюватися. З 2017 року співробітники перебувають на станції лише протягом антарктичного літа (з листопада по березень). Наразі станція не має персоналу. Нова команда повернеться на «Галлей» у листопаді.
Пояснення гляціологів
Доктор Олівер Марш, гляціолог, який провів чотири сезони, працюючи на шельфовому льодовику Бранта, вперше виявив відкол за допомогою GPS обладнання.
«Відкол айсбергів є частиною природної поведінки шельфових льодовиків, але часто спричиняє значні зміни в геометрії шельфу і може впливати на місцеву циркуляцію океану. Наші наукові та оперативні команди продовжують стежити за шельфовим льодовиком у режимі реального часу, щоб забезпечити його безпеку і продовжувати наукові дослідження, які ми проводимо на “Галлеї”», — говорить він.
Адріан Лакман, професор Університету Свонсі, вивчає антарктичні шельфові льодовики. Науковець зауважує, що вони поступово збільшуються через течії льоду й епізодично зменшуються за рахунок відколів айсбергів. Баланс між цими двома процесами впливає на їхню здатність утримувати лід на суші.
Тому викликає занепокоєння той факт, що навіть у цьому відносно холодному секторі Антарктиди за останні 3–4 роки відбулося три великі відколи айсбергів. Наприклад, шельфовий льодовик Бранта надає багато даних, які допомагають нам зрозуміти процес відколу та спрогнозувати майбутню еволюцію цих важливих крижаних тіл.
За матеріалами phys.org
