9 березня 1814 року народився український поет та художник Тарас Григорович Шевченко, який вважається одним із найвидатніших українців усіх часів. На його честь названі кілька астрономічних об’єктів, і ми хочемо вам про них розповісти.
Поетичний кратер Шевченко
9 березня Україна відзначає день народження Тараса Григоровича Шевченка. Він з’явився на світ у 1814 році в селі Моринці на Черкащині й за життя прославився як поет, письменник і художник. Після смерті його постать стала справді легендарною. На його честь назвали школи й університети, вулиці та парки, села та містечка.
На перший погляд, Тарас Григорович мало пов’язаний із космосом, хоча у своїй творчості він, звичайно, поетизував зорі та Сонце. Проте об’єкти, названі на честь Шевченка, у космосі все ж є, й вони варті того, аби про них розповісти.
Найбільшим об’єктом Сонячної системи, названим на честь українського поета, є кратер Шевченко. Він розташований на Меркурії, де взагалі майже всі деталі рельєфу названі на честь діячів мистецтва. Тож Тарас Григорович перебуває там у хорошій компанії.
Геологічна структура утворилася сотні мільйонів років тому внаслідок зіткнення з Меркурієм велетенського астероїда. Проте відкрив цей кратер апарат Mariner 10 у 1974 році, а вже 1976-го Міжнародний астрономічний союз затвердив назву.
Кратер Шевченко має діаметр 143 км. Це означає, що якби він розташовувався в Україні, то займав би місце від Києва до Черкас. За мільйони років на нього наклалися нові сліди зіткнень. На заході його вал перекривають два кратери: 65-кілометровий і накладений на нього 40-кілометровий.
На південному сході вал кратера Шевченко перетинає ще один слід від нещодавнього зіткнення, діаметр якого складає 25 км. Та й дно велетенської стародавньої западини також рясно всіяне невеличкими заглибленнями.
Астероїди Шевченка
Крім кратера, з ім’ям Тараса Шевченка пов’язані принаймні два астероїди. Один із них названий на честь збірки віршів поета, яка стала його поетичним прізвиськом. Космічний камінь, що отримав номер 2427, відкрив 20 грудня 1976 року співробітник Кримської астрофізичної обсерваторії Микола Черних.
Астероїд Кобзар належить до Головного поясу й обертається трохи витягнутою орбітою. Його перигелій лежить у 2,28 а. о. від Сонця, афелій — у 3,19. а. о. від нього. Розмір цього небесного тіла складає 8 км.
Другий астероїд, назва якого пов’язана з українським поетом, — Кнушевія (4868 Knushevia). Свою назву він отримав від Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Цікаво, що це небесне тіло було виявлене не в українській обсерваторії. 27 жовтня 1989 року його помітила американська вчена Елеанор Гелін.
За традицією, право назвати нове небесне тіло, яке мало розмір близько 22 км, належало саме їй. Однак Гелін дослухалася до пропозиції свого колеги Клима Чурюмова і разом вони запропонували назвати об’єкт на честь українського вищого навчального закладу.
При цьому астероїд 5707 Шевченко теж існує. Однак до українського поета він не має жодного стосунку. Його теж у 1976 році відкрив Микола Черних, але назвав на честь свого колеги Владислава Шевченка.
Крім того, є ще астероїди Володшевченко та Васильшев. Вони названі на честь українських астрономів, які мають таке ж прізвище, як і великий поет.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
