Коли наше Сонце почне перетворюватись на червоний гігант, воно просто проковтне Землю. Однак на решту планет очікує значно гірша доля. Нещодавно вчені у цьому переконалися, спостерігаючи за іншими системами.
На що буде схожою смерть Сонця?
Сонце еволюціонує. За кілька мільярдів років воно стане червоним гігантом, а потім скине зовнішні оболонки та перетвориться на білий карлик. У новому дослідженні, опублікованому в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, науковці встановили, що при цьому станеться з планетами Сонячної системи.
Меркурій, Венеру та Землю світило, що розширюється, «проковтне» одну за одною. При цьому життя на нашій планеті стане неможливим задовго до того, як її досягнуть зовнішні шари зорі, що помирає.
Здавалося б, газові гіганти та їхні супутники можуть уникнути цієї долі та продовжити існувати на своїх орбітах навіть після того, як Сонце скине свої оболонки. Проте нове дослідження говорить про те, що їхні супутники та астероїди головного поясу все ж будуть перетерті на пил, а їхні рештки впадуть на білий карлик, на який перетвориться наше світило.
Що показало дослідження
Усі ці висновки вчені зробили, спостерігаючи за іншими зоряними системами. Вони використали дані про зміну світності трьох різних білих карликів. Навколо усіх них обертаються рештки того, що колись було їхніми планетними системами. І усі вони мали дещо спільне.
Перший вивчений білий карлик (ZTF J0328−1219) здавався стабільним і «добре поводився» протягом останніх кількох років, але автори знайшли докази великої катастрофічної події приблизно в 2010 році.
Було показано, що інша зоря (ZTF J0923+4236) нерегулярно тьмяніє кожні пару місяців і демонструє хаотичну мінливість часових масштабів у хвилинах під час цих слабших станів, перш ніж знову засвітитися.
Третій проаналізований білий карлик (WD 1145+017), як було показано Массачусетським технологічним інститутом у 2015 році, має поведінку, близьку до теоретичних прогнозів, з великими варіаціями в кількості, формах і глибинах проходжень.
Усе це і навело вчених на думку, що те, що лишається від решти планет системи після скидання зовнішніх оболонок, перебуває у хаосі. Орбіти астероїдів та планет стають хаотичними. Зрештою вони стикаються, а їхні уламки падають на зорі.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
