Людство занепокоєне питанням про те, як би випадково не занести на іншу планету живі земні мікроорганізми. Науковці пропонують із цією метою скористатися досвідом дослідження того, як інвазивні види виживають на тих чи інших островах.
Проблема забруднення мікроорганізмами
Колись люди оселяться на інших планетах. Однак, цілком ймовірно, що вони стануть не першими живими істотами з Землі, які будуть там існувати. Мікроорганізми можуть потрапити на інші небесні тіла на борту автоматичних апаратів.
Насправді в цьому немає нічого хорошого, бо якщо на Марсі існує якесь власне життя, то інвазивні види з Землі легко можуть його знищити. І нещодавно опублікована у Journal of The Royal Society Interface стаття присвячена саме питанням про те, як же нам правильно оцінювати ризики подібного зараження.
Зараз космічні агенції підходять до цього питання, оцінюючи ймовірність того, що мікроорганізми переживуть подорож через космос і посадку на іншій планеті. Наприклад, у NASA вважають достатнім, аби ймовірність цього не перевищувала 0,1 %. І всі заходи щодо стерилізації космічних апаратів спрямовані на виконання цього завдання.
Острови
Усе це, на думку авторів нового дослідження, абсолютно неправильно. Бо якщо ми вже взялися обговорювати проблему інвазивних видів, то треба скористатися досвідом, який має наука щодо заселення ними ізольованих життєвих просторів. Особливо це стосується островів.
А наукові дані свідчать: відсоток ймовірності того, що організм переживе подорож, сам по собі не має значення. Вирішальним є те, чи зможе тварина, рослина, гриб або мікроорганізм створити на острові стабільну популяцію, інакше — неминуче зникне.
Те, чи зможе організм прижитися, визначається біогеографічними характеристиками самого острова. Простіше кажучи, чи знайде він там умови для виживання й розмноження, чи ні. Тож замість того, аби намагатися забезпечити якісь абстрактні відсотки виживання «мікробів взагалі» й вигадувати для цього дорогі й неефективні процедури, треба почати з визначення того, які мікроорганізми виживуть у середовищі тієї планети чи супутника.
Придумувати методи захисту від тих живих істот, які там точно помруть, не залишивши нащадків, не має сенсу. Варто зосередитися на тому, щоб запобігти потраплянню на борт саме тих небагатьох видів, які здатні розмножуватися в нових умовах. А ще краще — зробити так, щоб вони не пережили подорож або взагалі не опинилися на борту, без жодних відсотків ймовірності.
За матеріалами phys.org
