Таємниця того, як Всесвіт заповнило космічне світло, довгий час залишалася не розгаданою. Завдяки потужності космічного телескопа James Webb (JWST) міжнародна команда вчених нарешті знайшла відповідь. Незважаючи на свої крихітні розміри, саме карликові галактики виявилися тими могутніми «енергетичними центрами», які освітили наше космічне середовище.
Після Великого вибуху Всесвіт був розпеченою та щільною плазмою, через яку не могло пробитися світло. Знадобилося кілька сотень тисяч років, щоб простір-час став прозорим, але джерел світла ще не було. Перші зірки, що народилися з цього газу, почали випускати інтенсивне випромінювання, здатне знову розщеплювати водень на іони та електрони. Цей процес, відомий як космічна реіонізація, завершився через мільярд років, коли Всесвіт остаточно став прозорим для світла. Але хто ж став головним «архітектором» цього перетворення?
Довгий час вчені припускали, що реіонізацію викликали потужні джерела: масивні галактики з активним зореутворенням або навіть надмасивні чорні діри. Однак дані James Webb кардинально змінили цю картину. Виявилося, що справжніми «винуватцями» були численні карликові галактики, які раніше залишалися непомітними через свою тьмяність та величезну відстань.
Розкриття таємниці
Команда на чолі з астрофізиком Хакімом Атеком з Інституту астрофізики в Парижі вивчила скупчення галактик Abell 2744. Його гравітація працює як космічна лінза, збільшуючи світло від більш далеких об’єктів. Цей ефект дозволив розгледіти найкрихітніші галактики епохи космічного світанку. Детальний спектральний аналіз цих об’єктів показав, що вони не лише є найпоширенішими у ранньому Всесвіті, але й виробляють колосальну кількість іонізуючого випромінювання.
Революція у розумінні космосу
Дослідження, опубліковане на початку 2024 року, демонструє вражаючі цифри: карликові галактики переважають великі у співвідношенні 100:1. Їх сукупна потужність у чотири рази перевищує іонізуюче випромінювання, яке раніше приписували більшим галактикам. Незважаючи на мініатюрність, їхня чисельність робила їх ключовою силою, здатною змінити стан всього Всесвіту.
Це відкриття — лише початок. Астрофізики вивчили лише невелику ділянку неба, тому наступним кроком буде пошук аналогічних карликових галактик в інших регіонах, щоб підтвердити, що це не локальна аномалія.
Раніше ми повідомляли про те, як James Webb вивчив «обіднє меню» білого карлика.
За матеріалами sciencealert.com
