Щільні та турбулентні середовища сприяють зореутворенню

Астрономи дослідили народження зір у складі подвійних та багатокомпонентних систем. Вони дійшли висновку, що щільність молекулярної хмари та збурення у ній позитивно впливають на кількість майбутніх світил.

Зона зореутворення
Молекулярна хмара. Джерело: Вікіпедія

Як народжуються зорі у кратних системах

Вчені з Шанхайської астрономічної обсерваторії Китайської академії наук вивчили народження зір у складі подвійних і багатокомпонентних систем. Для цього вони дослідили молекулярні хмари, відомі як зоряні ясла. Значна частина світил народжується не на самоті, але докладно цей процес ніхто не вивчав.

Дослідження здійснювалося за допомогою телескопа Джеймса Клерка Максвелла (JCMT), який розміщений на Гаваях, та масиву радіотелескопів ALMA у Південній Америці. Об’єктом вивчення стали Хмари Оріона, що розташовані за 1500 світлових років від нас.

За допомогою JCMT у цих хмарах дослідники виявили 49 холодних щільних ядер, всередині яких іде формування зір. Далі за допомогою ALMA вони встановили, що тільки у 13 з них відбувається формування подвійних або багатокомпонентних систем. З інших вийдуть тільки одиничні світила.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Щільність і турбулентне середовище

Вчені виявили, що ядра, у яких формуються багатокомпонентні системи, щільніші за ті, що дадуть початок одиничним зорям. Зокрема, вони пов’язують це з тим, що при збільшенні густини збуренням легше ділити такі згущення на частини.

Турбулентне середовище у Хмарах Оріона
Ядра зореутворення у Хмарах Оріона. Джерело: SHAO

Крім того, вони спостерігали за шириною ліній поглинання у спектрах ядер і дійшли висновку, що «багатокомпонентний» варіант є сильно турбулентним середовищем. З цього був зроблений висновок, що у щільних газових ядрах зазвичай присутні значні турбулентності. Вони ефективно «шматують» зародок на частини, призводячи до збільшення кількості зір, які з нього вийдуть.

Вчені відмічають, наскільки вдалим виявилося спільне використання JCMT та ALMA, і вважають, що надалі за допомогою цієї пари телескопів можна буде дослідити більше зон зореутворення. Адже роль магнітних полів у цих процесах досі лишається незрозумілою.

За матеріалами Рhys.org

Только самые интересные новости и факты в нашем Telegram-канале

Присоединяйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту