Шпіцберген із космосу

Архіпелаг Шпіцберген давно вважається своєрідною «Меккою» для геологів. Це одне з небагатьох місць на Землі, де можна знайти зразки порід практично будь-якої епохи з викопними залишками рослин і тварин. Настільки високе геологічне розмаїття архіпелагу пояснюється його тривалою міграцією по мантії Землі, під час якої він побував у різних кліматичних зонах.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

При цьому, хоч Шпіцберген і розташований за Полярним колом, завдяки теплій течії він має помітно м’якший клімат, ніж інші арктичні території. Тому влітку значна частина архіпелагу залишається вільною від снігу та льоду, що значно спрощує проведення геологічних досліджень.

Представлені знімки Шпіцбергену, зроблені 23 серпня 2020 року супутником Landsat-8, демонструють сувору красу та унікальну геологію цього куточка Землі. У північно-західній частині острова можна помітити червоні води, що стікають в океан, які утворюються внаслідок танення льодовиків. Характерний червоний колір зумовлений присутністю багатих на залізо зважених частинок. Вони з’явилися внаслідок стирання шару червоного піщаника, що утворився приблизно 400 млн років тому — за часів девонського періоду. У ту епоху Шпіцберген був частиною суперконтиненту під назвою Лавразія.

За матеріалами https://earthobservatory.nasa.gov

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України