Вчені планують застосувати штучний інтелект для пошуку на поверхні Сонця явищ, відомих як наноджети. Спостереження за ними допоможе зрозуміти, чому зовнішні шари атмосфери Сонця такі гарячі.
Чому Сонце таке гаряче?
Двоє вчених з Університету Нортумбрії, що в Англії, скооперувалися з інженерами Сонячної та астрофізичної лабораторії компанії Lockheed Martin, аби дослідити надмірний нагрів сонячної корони у порівнянні з поверхнею нашої зорі. Для цього вони планують використати штучний інтелект у вигляді алгоритмів машинного навчання.
Температура зовнішніх шарів атмосфери Сонця сягає мільйона градусів за Цельсієм, у той час як поверхня розігріта лише до 5730°С. Загадку цього явища вчені розгадують уже не одне десятиліття. Зараз існує дві основні теорії того, що призводить до нього.
Відповідно до першої, річ у плазмових хвилях, що постійно надходять з глибин нашого світила і повільно розсіюються у його атмосфері, передаючи їй тепло. Друга ж покладає відповідальність за це явище на розриви та перез’єднання магнітних полів над сонячними плямами.
Швидше за все, на Сонці мають місце обидва ці явища. Але яке з них домінує і який внесок кожного з них у нагрівання зовнішніх шарів атмосфери — досі лишається незрозумілим. І саме цю загадку допоможе розгадати штучний інтелект.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруЗагадкові наноджети
Ключем до розуміння того, що ж так сильно нагріває Сонце, є наноджети. Їхню ідею ще у 1980-х висунув американський астрофізик Юджин Паркер, на честь якого названий Parker Solar Probe. Він припустив, що коли над сонячними плямами виникають перез’єднання магнітних полів, то з’являються зовсім крихітні за масштабами Сонця, але численні та потужні потоки, які переносять велику кількість енергії у його зовнішні шари.
Ці потоки й називаються наноджетами. Щоправда, тривалий час вони лишалися лише припущенням, поки у 2021 році спектрограф Interface Region Imaging Spectrograph (IRIS) не знайшов їх. Однак досі ці явища визначали лише вручну, а вчених цікавить можливість їхньої статистичної обробки для того, аби з’ясувати, яку ж кількість енергії вони насправді переносять.
І саме на їхній пошук і налаштували штучну нейромережу. Бо якщо від загальної енергії зовнішніх шарів відняти ту, що їм постачають наноджети, значить, решта припадає на плазмові хвилі. Проте ШІ застосують не тільки для їхнього пошуку.
Інша річ, яку дослідники намагатимуться дослідити, буде корональний дощ. Це явище виникає, коли протуберанець (гігантська плазмова хмара, що підіймається над поверхнею зорі) починає падати на її поверхню. У цей момент він розпадається на окремі краплини, які здаються крихітними, але насправді мають діаметр 250 км.
Саме їх разом із наноджетами й шукатиме штучний інтелект. У цьому йому допоможуть не лише зображення, отримані IRIS, а й дані від космічних апаратів Parker Solar Probe, Solar Dynamics Observatory та Solar Orbiter, які досліджують Сонце.
За матеріалами www.space.com.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
