31 жовтня з китайського космодрому Веньчан відбувся пуск ракети «Чанчжен-5B». На її борту був лабораторний модуль «Ментянь». Загалом через 13 годин після запуску він успішно стикувався з орбітальною станцією «Тяньгун». Отже, Китай завершив складання свого космічного форпосту.
Призначення модуля «Ментянь»
Лабораторний модуль «Ментянь» має довжину 17,9 м, діаметр 4,2 м та об’єм внутрішнього простору 110 м³. Його маса складає 22 тонни. Модуль призначений для проведення широкого спектра наукових експериментів — від досліджень у сфері фундаментальної фізики до дослідів із метою вивчення поведінки рідини та вогню в невагомості. «Ментянь» оснащений власним повітряним шлюзом та маніпулятором для його автоматичного перестикування між стиковими вузлами станції. Також модуль має допоміжну 5-метрову роборуку.
«Ментянь» став третім елементом орбітальної станції «Тяньгун» після базового модуля та лабораторного модуля «Веньтян». Наразі її маса становить понад 65 тонн. Станція розрахована на постійне перебування трьох тайконавтів і може забезпечити присутність шести осіб на час «перезмінки» екіпажів.
Успішне стикування «Ментянь» ознаменувало завершення будівництва базової конфігурації станції «Тяньгун». Китайське національне космічне управління припускає, що в майбутньому до неї можуть бути додані нові наукові модулі. Також варто зазначити, що наприкінці наступного року Китай планує запустити космічний телескоп «Сюньтянь». Хоча він і не є частиною «Тяньгун», орбітальна обсерваторія час від часу стикуватиметься зі станцією для технічного обслуговування.
Доля першого ступеня «Чанчжен-5B»
Як і у випадку з попередніми місіями зі складання «Тяньгун», після запуску «Ментянь» на орбіті залишився відпрацьований перший ступінь ракети «Чанчжен-5B». Його маса становить майже 21 тонну, що можна порівняти з масою радянської орбітальної станції «Салют-7». Ступінь перебуває на низькій навколоземній орбіті й уже найближчими днями увійде в атмосферу.
Де і коли саме відбудеться ця подія, поки що невідомо. Можна лише стверджувати, що уламки ступеня впадуть десь між 41° північної широти й 41° південної широти. Отже, це можна порівняти зі своєрідною «російською рулеткою». NASA та уряди низки країн неодноразово критикували китайську владу за відсутність зусиль щодо активного зведення з орбіти та затоплення у безпечних районах ступенів своїх ракет. Однак ті поки не демонструють готовності піти назустріч у цьому питанні.
За матеріалами https://spacenews.com
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
