26 жовтня в журналі Nature Astronomy було опубліковано статтю, присвячену відкриттю, зробленому летючою обсерваторією SOFIA — модифікованим лайнером Boeing 747, що належить NASA та DLR, на борту якого встановлено інфрачервоний телескоп. Публікація супроводжувалася онлайн-конференцією, організованою американським аерокосмічним відомством спеціально з такої нагоди.
У ході дослідження телескопу SOFIA вдалося виявити інфрачервоне випромінювання із кратера Клавій (одного з найбільших на видимому боці Місяця) на довжині хвилі 6,1 мкм. За словами вчених, вони практично впевнені в тому, що його джерелом є молекули H₂O, що містяться в місячному реголіті. Безумовно, раніше астрономи вже знаходили воду на Місяці — але тоді йшлося про полярні кратери, які ніколи не освітлювалися Сонцем. Клавій розташований в помірних широтах південної півкулі нашого природного супутника, де немає вічно затінених ділянок.
Згідно з наявними оцінками, вміст вологи в поверхневому шарі кратерного дна становить від 100 до 400 частин на мільйон. Автори дослідження образно порівнюють це з пляшкою води об’ємом 0,33 літра, розлитою в кубометрі реголіту.
Звичайно, виявлення молекул води в кратері Клавій все ж таки не можна назвати абсолютною сенсацією. До цього вчені вже знаходили сліди, що вказували на наявність водневих сполук на освітлених ділянках місячної поверхні. Проте вони не знали, чи йдеться про радикали гідроксилу (ОН), чи про «повноцінну» воду. SOFIA допомогла відповісти на це запитання.
Передбачається, що знайдена вода знаходиться всередині частинок ударного скла (розплавлених порід, що утворюються при падіннях метеоритів) або в порожнечі між зернами реголіту, що дозволяє їй тривалий час зберігатися, не випаровуючись в космічний простір. Що ж до її джерела, то, за однією з версій, молекули води потрапили на Місяць разом із метеорними чи кометними тілами. Також можливо, що вода утворилася в результаті взаємодії між атомами водню із сонячного вітру та гідроксильними елементами в реголіті.
На завершення варто відзначити, що у тому ж випуску журналу Nature Astronomy була опублікована ще одна стаття, присвячена воді на Місяці. Інший колектив дослідників спробував оцінити кількість «холодних пасток» на полюсах Місяця, де можуть бути великі поклади водяного льоду, скориставшись даними, зібраними апаратом LRO. У результаті вчені дійшли висновку, що сумарна площа таких пасток становить близько 38 тис. км² — удвічі більше, ніж вважалося раніше.
За матеріалами: https://www.nasa.gov
