Solar Orbiter знайшов потенційне джерело сонячного вітру

Європейський апарат Solar Orbiter реєструє низку невеликих викидів матерії у межах корональних ділянок Сонця, що існують приблизно 100 секунд. За словами вчених, такі явища можуть виникати через магнітне переплетення та створювати достатньо високотемпературну плазму, яка живить сонячний вітер. Дослідження з цього питання були опубліковані у журналі Science.

Плазма постійно вивергається із Сонця
Плазма постійно вивергається з Сонця, утворюючи сонячний вітер. Ймовірним джерелом цієї плазми є корональні діри — області корони нашої зорі з лініями магнітного поля, що відкриваються назовні. Solar Orbiter спостерігав корональну діру й ідентифікував у ній кілька типів дрібномасштабних струменів. Вчені підрахували, що ці струмені дають достатньо енергії та плазми для забезпечення значної частини сонячного вітру, принаймні у спокійні періоди. Авторство зображення: ESA / NASA / Solar Orbiter

Сонячний вітер — це постійний потік плазми, що виходить із Сонця та пронизує всю геліосферу. За сонячним вітром зі швидкістю понад 500 км/с можуть стояти великі корональні ділянки (головним чином полярні), де магнітні лінії роз’єднані. Менші корональні ділянки, які формуються біля активних областей, можуть бути джерелами повільнішого вітру. Проте фізичні причини та механізми його прискорення досі не зовсім зрозумілі. Це може бути пов’язано з процесами турбулентності або з переплетенням магнітних силових ліній в сонячній короні. Одним із джерел плазми можуть бути викиди та потоки, що спостерітаються у перехідному шарі Сонця.

Лакшмі Прадіп Читтой і його колеги з Інституту досліджень Сонячної системи імені Макса Планка опублікували результати спостережень корональної ділянки біля південного полюса Сонця, здійснених 30 березня 2022 року за допомогою ультрафіолетової камери космічного апарата Solar Orbiter. Вчені виявили низку маломасштабних викидів завширшки 200–400 км. Ті, що спостерігалися в темних областях, мали лінійну чи Y-подібну форму. Інші, виявлені біля ізольованого яскравого сліду всередині корональної ділянки, не мали форми Y. Тривалість дії викидів коливалася в інтервалі від 20 до 100 секунд. Також була зареєстрована слабка емісія, схожа на вуаль, що вказує на викиди з дослідженої ділянки.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Є припущення, що ці маломасштабні викиди можуть бути аналогами викидів із корональних ділянок, виявлених раніше. Щодо викидів Y-подібної форми, які виникають через переплетення відкритих і закритих силових ліній і характеризуються швидкостями руху плазми до 100 км/с, то вони можуть направляти частину або всю речовину з викидоподібних структур уздовж відкритих магнітних полів корональної ділянки, живлячи сонячний вітер.

Раніше ми розповідали про магнітне вітрило та іонний вітер.

За матеріалами sci.news.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту