Сонце сліпитиме астронавтів на місячних полюсах

Сонце ніколи не підіймається над місячними полюсами вище, ніж на 7°. Це означає, що астронавти перебуватимуть у складних умовах освітлення. Сонце сліпитиме їм очі, а там, де є тінь, вона буде надзвичайно глибокою.

Сонце над Місяцем
Сонце над Місяцем. Джерело: phys.org

Сонце на місячних полюсах

Як і Земля, Місяць має свою вісь обертання. Однак, на відміну від земної, її нахил відносно перпендикуляру до площини екліптики достатньо невеликий. Завдяки цьому Сонце ніколи не підіймається над полюсами нашого супутника вище, ніж на 7°.

Це дуже добре, адже таким чином промені Сонця ніколи не досягають дна місячних кратерів. А значить, там може зберігатися водяна крига, яка в інших місцях мала б сублімуватися, тобто напряму перейти з твердого стану в газоподібний. А потім та пара розвіялася б у просторі.

Завдяки малому куту падіння променів на місячні полюси там присутні запаси води, які можна буде використовувати при будівництві й експлуатації бази. Але тепер фахівці звернули свою увагу на інший бік цієї ситуації.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Ненормальне освітлення

Малий кут Сонця відносно горизонту означає, що навіть у полудень воно буквально висить над ним. Це можна було б порівняти з довготривалим світанком, який поступово переходить у захід світила. Проте наші світанки та заходи значно м’якіші завдяки наявності атмосфери, яка сильно пом’якшує промені.

На Місяці атмосфери немає, і це означатиме, що астронавти вже за кілька років можуть зіткнутися із ситуацією, коли яскраве Сонце світитиме їм прямо в очі. Одночасно малий кут падіння променів означатиме, що кожна скеля відкидатиме довгі й дуже глибокі тіні.

До таких різких переходів освітленості людські очі просто не пристосовані. А використовувати зір і добре орієнтуватися за його допомогою треба у купі різноманітних операцій — від простого пересування до зведення будівельних конструкцій.

Саме зараз інженери розробляють скафандри для майбутніх місій. Але про те, як в їхній конструкції треба врахувати проблему з освітленістю, досі ніхто не думав. Адже під час місій Apollo модулі сідали значно ближче до екватора, де такої проблеми немає.

Тепер із цим щось треба робити. Фахівці пропонують почати з експериментів для того, аби визначити, як подібні умови освітлення впливають на здатність людей визначати предмети та виконувати інші задачі. І вже на основі них розробити рекомендації для виробників скафандрів.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України