Сонце сліпитиме астронавтів на місячних полюсах

Сонце ніколи не підіймається над місячними полюсами вище, ніж на 7°. Це означає, що астронавти перебуватимуть у складних умовах освітлення. Сонце сліпитиме їм очі, а там, де є тінь, вона буде надзвичайно глибокою.

Сонце над Місяцем
Сонце над Місяцем. Джерело: phys.org

Сонце на місячних полюсах

Як і Земля, Місяць має свою вісь обертання. Однак, на відміну від земної, її нахил відносно перпендикуляру до площини екліптики достатньо невеликий. Завдяки цьому Сонце ніколи не підіймається над полюсами нашого супутника вище, ніж на 7°.

Це дуже добре, адже таким чином промені Сонця ніколи не досягають дна місячних кратерів. А значить, там може зберігатися водяна крига, яка в інших місцях мала б сублімуватися, тобто напряму перейти з твердого стану в газоподібний. А потім та пара розвіялася б у просторі.

Завдяки малому куту падіння променів на місячні полюси там присутні запаси води, які можна буде використовувати при будівництві й експлуатації бази. Але тепер фахівці звернули свою увагу на інший бік цієї ситуації.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Ненормальне освітлення

Малий кут Сонця відносно горизонту означає, що навіть у полудень воно буквально висить над ним. Це можна було б порівняти з довготривалим світанком, який поступово переходить у захід світила. Проте наші світанки та заходи значно м’якіші завдяки наявності атмосфери, яка сильно пом’якшує промені.

На Місяці атмосфери немає, і це означатиме, що астронавти вже за кілька років можуть зіткнутися із ситуацією, коли яскраве Сонце світитиме їм прямо в очі. Одночасно малий кут падіння променів означатиме, що кожна скеля відкидатиме довгі й дуже глибокі тіні.

До таких різких переходів освітленості людські очі просто не пристосовані. А використовувати зір і добре орієнтуватися за його допомогою треба у купі різноманітних операцій — від простого пересування до зведення будівельних конструкцій.

Саме зараз інженери розробляють скафандри для майбутніх місій. Але про те, як в їхній конструкції треба врахувати проблему з освітленістю, досі ніхто не думав. Адже під час місій Apollo модулі сідали значно ближче до екватора, де такої проблеми немає.

Тепер із цим щось треба робити. Фахівці пропонують почати з експериментів для того, аби визначити, як подібні умови освітлення впливають на здатність людей визначати предмети та виконувати інші задачі. І вже на основі них розробити рекомендації для виробників скафандрів.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту