Могутній спалах наднової спочатку збагатив молоде Сонце ізотопом заліза, а потім надав йому значного прискорення. Модель цього процесу була створена вченими для того, аби пояснити розбіжності у складі метеоритів.
Загадка ізотопу заліза у метеоритах
Дослідник Алан Босс з Університету Карнегі зміг пояснити різницю ізотопного складу метеоритів різних типів і створити нову модель виникнення Сонячної системи. Космічні камінці, що досягають Землі, бувають кількох типів. Найпростіші та найрозповсюдженіші з них називаються вуглистими хондритами й містять велику кількість ізотопу заліза-60.
Залізо-60 — це радіоактивний ізотоп, який утворюється виключно під час вибуху наднової. З часом він перетворюється на кобальт-60. Тому за співвідношенням цих ізотопів можна дізнатися час утворення метеоритів.
Ізотопний склад вуглистих хондритів свідчить, що між вибухом наднової та їхнім утворенням минуло не більш як 2 мільйони років. Тобто саме вибух наднової призвів до згущення газу у протопланетній хмарі, яка з часом стала нашим Сонцем.
Як наднова прискорила молоде Сонце
Проблема у тому, що інші види метеоритів такої картини виникнення Сонячної системи не дають. У їхньому складі занадто мало заліза-60. І вже досить тривалий час ця суперечливість лишається загадкою для вчених.
Алан Босс займається моделюванням процесів утворення Сонячної системи впродовж кількох десятиліть. В одному з останніх розрахунків йому вдалося знайти відповідь на загадку складу метеоритів, яка не узгоджується з теорією про наднову.
Відповідно до свіжої моделі, протопланетна хмара дійсно отримала початковий запас заліза-60 і почала ущільнюватися, формуючи майбутнє Сонце. Однак невдовзі після цього ударна хвиля виштовхнула її в інший регіон, який був бідний на ізотопи заліза, і саме там утворилася решта метеоритів.
За матеріалами Рhys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ ustmagazine
